💬 Джерело

ІПК ДПС від 23.05.2024 № 2877/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 У 2023 році між юридичною особою – резидентом Швейцарської Конфедерації та юридичною особою – резидентом України здійснено операцію купівлі-продажу частки в статутному капіталі юридичної особи – резидента України.

🔸 За договором резидент України придбав у нерезидента частку в статутному капіталі юридичної особи – резидента України у розмірі 100%.

🔸 Статутний капітал підприємства – резидента України більш як на 50% утворюється за рахунок нерухомого майна, розташованого в Україні та належного такій юридичній особі – резиденту України.

🔸 Продавець-нерезидент не має постійного представництва на території України, але перебуває на податковому обліку відповідно до п. 64.5 ПКУ у зв’язку з відкриттям банківського рахунку у 2019 році.

🔸 Кінцевим бенефіціарним власником продавця-нерезидента є фізична особа – податковий резидент України.

🤔 Питання платника податків

🔸 Як визначається прибуток продавця-нерезидента від продажу покупцю-резиденту частки в статутному капіталі юридичної особи – резидента України, яка більш як на 50% утворюється за рахунок нерухомого майна, розташованого в Україні?

🔸 Чи правильно витрати нерезидента на попереднє придбання інвестиційного активу, який відчужується відповідно до пп. 141.4.1 ПКУ, розраховувати у валюті, що відображається на балансі нерезидента-продавця такого активу?

🔸 Якими документами можуть підтверджуватися витрати продавця-нерезидента на попереднє придбання цінних паперів при розрахунку інвестиційного прибутку за правилами пп. 141.4.1 ПКУ?

🔸 Чи є протокол загальних зборів про збільшення статутного капіталу та затвердження розміру часток учасників у статутному капіталі, а також акт звірки взаєморозрахунків належним документальним підтвердженням витрат для цілей визначення інвестиційного прибутку?

🔸 Чи є виписка з рахунку українського банку про отримання та/чи списання коштів належним документальним підтвердженням витрат для цілей визначення інвестиційного прибутку?

🔸 Якщо оплата за частку в статутному капіталі здійснюється шляхом взаємозаліку однорідних зустрічних вимог або внаслідок новації договору купівлі-продажу частки грошове зобов’язання припиняється, чи є це підставою для визнання доходу у продавця та витрат у покупця?

🔸 Чи впливає на застосування правил оподаткування, передбачених пп. 141.4.1 ПКУ, той факт, що бенефіціарним власником продавця-нерезидента є фізична особа – резидент України?

🔸 Чи впливає на факт застосування правил оподаткування, передбачених пп. 141.4.1 ПКУ, статус кінцевого бенефіціарного власника – отримувача доходів?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо оподаткування прибутку нерезидента від продажу частки

🔸 ДПС зазначає, що якщо нерезидент продає корпоративні права у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, які на 50 і більше відсотків утворюються за рахунок нерухомого майна, розташованого в Україні та належного такій юридичній особі або використовуваного нею на підставі договору операційної чи фінансової оренди, прибуток нерезидента від такого продажу підлягає оподаткуванню як дохід з джерелом походження з України.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що такий прибуток визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу корпоративних прав, та документально підтвердженими витратами нерезидента на їх придбання.

🔸 ДПС також вказує, що у разі ненадання нерезидентом документів, які підтверджують витрати на придбання активу, базою оподаткування є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

✅ Щодо документального підтвердження витрат на придбання корпоративних прав

🔸 ДПС зазначає, що витрати, понесені у зв’язку з попереднім придбанням корпоративних прав підприємством-нерезидентом, для цілей, зокрема, абз. 11 пп. 141.4.2 ПКУ визначаються виключно на підставі даних джерел інформації бухгалтерського обліку.

🔸 У цій ІПК ДПС посилається на правила, за якими для цілей оподаткування показники мають формуватися на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання, чи є протокол загальних зборів, акт звірки взаєморозрахунків або виписка з рахунку українського банку належним документальним підтвердженням витрат, ІПК не містить.

✅ Щодо валюти розрахунку витрат нерезидента

🔸 Питання щодо валюти розрахунку витрат нерезидента, понесених у зв’язку з попереднім придбанням інвестиційного активу, який підлягає відчуженню відповідно до пп. 141.4.1 ПКУ, ДПС відносить поза межі своєї компетенції.

✅ Щодо оплати частки шляхом взаємозаліку або новації

🔸 ДПС зазначає, що у разі якщо оплата за частку в статутному капіталі підприємства відбудеться шляхом проведення взаємозаліку чи внаслідок новації договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі грошове зобов’язання буде припинене, дохід нерезидента підлягає оподаткуванню за розрахунком, установленим пп. 141.4.2 ПКУ для виплати доходу у формі, відмінній від грошової, або коли податок не було утримано під час виплати.

🔸 Окремого висновку щодо питання визнання витрат у покупця у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо впливу статусу кінцевого бенефіціарного власника продавця-нерезидента

🔸 ДПС зазначає, що платником податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ виступає нерезидент – юридична особа.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що це не залежить від того, хто є бенефіціарним власником такої юридичної особи – нерезидента.

🔸 Отже, окремого значення статусу кінцевого бенефіціарного власника для застосування наведених правил оподаткування у цій ІПК ДПС не визначає.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ.

🔸 п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

🔸 п. 64.5 ст. 64 ПКУ.

🔸 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, зокрема абзац третій та абзац одинадцятий.

🔸 п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

🔸 п. 44.2 ст. 44 ПКУ.

🔸 п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 ПКУ.

🔸 ч. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

🔸 ст. 601 Цивільного кодексу України.

🔸 ст. 203 Цивільного кодексу України.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua