💬 Джерело

ІПК ДПС від 17.11.2025 № 6102/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Внаслідок влучання безпілотного літального апарата та подальшої пожежі були знищені складські приміщення Товариства.

🔸 Разом із приміщеннями було знищено майно, що знаходилося на складі, зокрема товари, основні засоби та запаси.

🤔 Питання платника податків

🔸 На яку дату у бухгалтерському обліку виникає право на списання майна, знищеного внаслідок форс-мажорних обставин.

🔸 У якому звітному періоді підприємство має визнати витрати, пов’язані із списанням знищених активів.

🔸 За рахунок яких джерел у бухгалтерському обліку здійснюється списання таких втрат – безпосередньо на витрати підприємства чи за рахунок створених забезпечень (резервів), якщо вони були сформовані.

🔸 Чи може підприємство створити забезпечення (резерв) для покриття втрат від знищеного майна після того, як такі втрати вже фактично відбулися.

🔸 Які документи є достатньою підставою для списання знищеного майна, зокрема чи достатньо протоколу інвентаризаційної комісії та чи потрібно чекати рішення суду або завершення судового розслідування.

📝 Відповідь ДПС

✅ Документальна підстава для списання знищеного майна

🔸 ДПС зазначає, що врахування у складі витрат втрат від псування або знищення майна здійснюється на підставі відповідних первинних документів.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що таке врахування можливе за умови проведення обов’язкової інвентаризації відповідно до наявних підстав для її проведення.

🔸 Також ДПС вказує на необхідність наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

🔸 ДПС окремо звертає увагу на роз’яснення Міністерства фінансів України щодо порядку списання знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із збройною агресією рф, розміщене на сайті ДПС.

✅ Питання дати списання, звітного періоду та джерел списання у бухгалтерському обліку

🔸 ДПС наголошує, що для цілей оподаткування облік ведеться на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

🔸 Питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності ДПС відносить до компетенції центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

🔸 У цій ІПК ДПС не формулює окремого прямого висновку щодо конкретної дати списання знищеного майна у бухгалтерському обліку.

🔸 Окремого висновку щодо конкретного звітного періоду визнання витрат у бухгалтерському обліку у фінальній частині ІПК не наведено.

🔸 Окремої прямої відповіді щодо того, за рахунок яких саме джерел у бухгалтерському обліку здійснюється списання втрат – безпосередньо на витрати чи за рахунок вже створених забезпечень – ІПК не містить.

✅ Податок на прибуток при списанні запасів і товарно-матеріальних цінностей

🔸 ДПС зазначає, що ПКУ не передбачає різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат при списанні власних знищених товарно-матеріальних цінностей (запасів).

🔸 Такі операції, за позицією ДПС, відображаються за правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток.

✅ Податок на прибуток при списанні зруйнованих основних засобів

🔸 ДПС вказує, що у разі руйнування основних засобів під час дії воєнного стану платник податку на прибуток при їх списанні з балансу здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ПКУ.

🔸 У цій частині ІПК ДПС пов’язує податкові наслідки саме з правилами коригування фінансового результату, установленими для ліквідації основних засобів.

✅ Резерви (забезпечення) на покриття втрат від знищеного майна

🔸 ДПС зазначає, що різниці, пов’язані з формуванням та використанням резервів (забезпечень) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, визначаються ст. 139 ПКУ.

🔸 У разі створення забезпечень (резервів) на покриття втрат від знищеного майна платник податку здійснює коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені пп. 139.1.1 та 139.1.2 ПКУ.

🔸 ДПС також зазначає, що такі резерви (забезпечення) формуються та використовуються у порядку, встановленому НП(С)БО або МСФЗ.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання про можливість створення такого забезпечення саме після настання події, коли втрати вже фактично відбулися, ІПК не містить.

✅ Необхідність судового рішення або завершення розслідування

🔸 ІПК містить посилання на правила інвентаризації, документального підтвердження та на окремі норми щодо відображення нестач і втрат.

🔸 Водночас окремої прямої відповіді на питання про те, чи необхідно чекати рішення суду або завершення судового розслідування для списання майна, ІПК не містить.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 44 ПКУ, п. 44.1 ПКУ, п. 44.2 ПКУ, пп. 134.1.1 ПКУ, п. 138.1 ПКУ, п. 138.2 ПКУ, ст. 139 ПКУ, п. 139.2 ПКУ, пп. 139.1.1 ПКУ, пп. 139.1.2 ПКУ, ст. 52 ПКУ.

🔸 ст. 1, п. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10, абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

🔸 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

🔸 Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами.

🔸 п. 4 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, зі змінами.

🔸 Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951).

🔸 Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473.

🔸 ч. 1 ст. 14¹, ч. 2 ст. 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:

🔗 Пов’язані матеріали

🔸 Окремо можна переглянути ПДВ-наслідки знищення ТМЦ, якщо такі активи були придбані з ПДВ та використовувалися у господарській діяльності.

🔸 Для ситуацій із нерухомістю корисно також переглянути питання відновлення пошкоджених нежитлових будівель після бойових дій.

🔸 Якщо після пошкодження приміщень підприємство використовує матеріали для ремонту, варто окремо врахувати ПДВ при використанні будматеріалів для відновлення приміщень.

🔸 У разі втрати архіву підприємства додатково може бути корисною тема знищення бухгалтерських документів разом із майном внаслідок бойових дій.

🔸 Для імпортованих або підакцизних товарів окремо варто перевірити наслідки знищення імпортованих товарів під час воєнного стану.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua