💬 Джерело
ІПК ДПС від 07.11.2025 № 5976/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство є імпортером та оптовим продавцем оригінальних лікарських засобів.
🔸 Товариство відвантажує товар дистриб’юторам на умовах відтермінування платежу.
🔸 Дистриб’ютор розміщує товар на своїх складах у регіонах України та надалі відвантажує його на аптечні склади фармацевтичних мереж.
🔸 28.08.2025 у результаті ракетного обстрілу склад дистриб’ютора було повністю знищено, зокрема й товар, який Товариство відвантажило цьому дистриб’ютору.
🔸 Дистриб’ютор надіслав Товариству офіційний лист із підтвердними документами про знищення товару та повідомив про неможливість оплати поставленого товару.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи достатньо наданих дистриб’ютором документів для визнання заборгованості за знищений товар безнадійною та її списання?
🔸 Чи має Товариство підстави відобразити суму списаної дебіторської заборгованості в рядку 2.2.3 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації?
🔸 Якщо таких підстав недостатньо, які додаткові документи Товариство повинно зібрати для включення списаної дебіторської заборгованості до рядка 2.2.3 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо визнання заборгованості безнадійною
🔸 ДПС зазначає, що для цілей ПКУ заборгованість визнається безнадійною, якщо вона відповідає одній з ознак, визначених у пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що у наведеній ситуації може застосовуватись ознака безнадійної заборгованості, пов’язана з неможливістю її стягнення через форс-мажорні обставини, підтверджені в порядку, передбаченому законодавством.
🔸 ДПС зазначає, що така заборгованість підпадає під визначення безнадійної, якщо неможливість її стягнення у зв’язку з форс-мажорними обставинами підтверджена сертифікатом ТПП України про настання обставин непереборної сили, виданим боржнику.
🔸 При цьому боржник має надати підтвердні документи щодо фактів та обсягів знищення поставленої продукції.
✅ Щодо достатності документів, наданих дистриб’ютором
🔸 ДПС прямо вказує на необхідність сертифіката ТПП України про настання обставин непереборної сили, виданого боржнику, а також документів про факти та обсяги знищення поставленої продукції.
🔸 Окремого висновку про те, що саме наданий у зверненні пакет документів уже є достатнім, у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо відображення списаної суми в рядку 2.2.3 Додатка РІ
🔸 ДПС зазначає, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, у тому числі за рахунок резерву сумнівних боргів, якщо така заборгованість відповідає ознакам, наведеним у пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що таке зменшення застосовується незалежно від того, чи створювався резерв сумнівних боргів щодо такої заборгованості.
🔸 Якщо списання здійснюється за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму витрат понад суму такого резерву відповідно до пп. 139.2.1 ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що підприємство відображає суму такої списаної дебіторської заборгованості в рядку 2.2.3 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації, якщо ця заборгованість відповідає ознакам, визначеним у пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 ДПС окремо вказує, що фінансовий результат до оподаткування не зменшується на суму дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам безнадійної заборгованості за пп. 14.1.11 ПКУ.
✅ Щодо бухгалтерського списання та документального оформлення
🔸 ДПС зазначає, що списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.
🔸 Питання порядку списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку та його документального оформлення ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.
✅ Щодо меж компетенції ДПС
🔸 ДПС окремо зазначає, що питання вчинення та оформлення правочинів, а також забезпечення виконання зобов’язань суб’єктів господарювання не належать до її компетенції та регулюються нормами цивільного законодавства й іншими спеціальними нормативно-правовими актами.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ
🔸 п. 1.1 ПКУ
🔸 п. 5.1 – 5.3 ПКУ
🔸 пп. 191.1.28 ПКУ
🔸 пп. 14.1.11 ПКУ
🔸 пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ
🔸 п. 139.2 ПКУ
🔸 пп. 139.2.1 ПКУ
🔸 пп. 139.2.2 ПКУ
🔸 ч. 1 ст. 14¹, ч. 2 ст. 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»
🔸 абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)
🔸 Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951)
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Окремо варто враховувати підхід ДПС до резерву сумнівних боргів при списанні безнадійної заборгованості, оскільки саме від цього залежить порядок коригування фінансового результату.
🔸 Для порівняння можна переглянути підхід ДПС до безнадійної заборгованості контрагентів на ТОТ, де неможливість стягнення пов’язана не зі знищенням товару, а з місцезнаходженням боржника.
🔸 Якщо читача цікавить не лише податок на прибуток, а й ПДВ-наслідки знищення ТМЦ, варто окремо враховувати правила щодо компенсуючих податкових зобов’язань.
🔸 Для ПДВ-цілей окреме значення має розмежування правил для основних засобів і запасів, оскільки ДПС застосовує до них різні підходи.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua