💬 Джерело
ІПК ДПС від 05.01.2024 № 74/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство ввезло на митну територію України товари, які були поміщені у митний режим «митний склад» та зберігалися на митному складі відкритого типу, утримувачем якого є Підприємство.
🔸 Зберігання товарів здійснювалося на підставі договору між Товариством та Підприємством, за яким Товариство передало, а Підприємство прийняло товари на зберігання.
🔸 У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України частина товарів Товариства, що зберігалася на митному складі, була втрачена (знищена).
🔸 09 і 10 жовтня 2022 року Підприємство провело інвентаризацію основних засобів і товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої, зокрема, встановлено перелік втрачених (знищених) товарів Товариства.
🔸 Факт втрати товарів також підтверджувався результатами перевірки обліку товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, проведеної Державною митною службою України 23 – 25 травня 2022 року.
🔸 За зверненням Підприємства Київська торгово-промислова палата засвідчила факт настання форс-мажорних обставин та видала відповідні сертифікати.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи має Товариство право сформувати податковий кредит з ПДВ в описаній ситуації?
🔸 Чи можуть не застосовуватися норми п. 198.5 ПКУ в описаній ситуації?
🔸 Які документи підтверджують втрату товарів унаслідок дії обставин непереборної сили у період воєнного стану?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо права на податковий кредит при ввезенні товарів
🔸 ДПС зазначає, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені або нараховані, зокрема, у зв’язку із ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
🔸 Підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту при ввезенні товарів є митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо Товариство безпосередньо здійснювало операції із ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України, то воно має право на формування податкового кредиту в межах сплаченої ним суми ПДВ на підставі митних декларацій, які підтверджують сплату податку.
✅ Щодо незастосування п. 198.5 ПКУ
🔸 ДПС зазначає, що якщо товари були придбані з ПДВ для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, то такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що за таких обставин у Товариства не виникає обов’язку нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ, а також складати і реєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за правилами п. 198.5 ПКУ.
✅ Щодо документів, які підтверджують втрату товарів
🔸 Питання визначення та достатності документів, які засвідчують втрату товарів унаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, ДПС відносить не до своєї компетенції.
🔸 ДПС додатково вказує на Порядок № 326, який регулює визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації.
🔸 ДПС зазначає, що одним із напрямів, передбачених Порядком № 326, є економічні втрати підприємств, зокрема втрати внаслідок знищення чи пошкодження майна, втрати фінансових активів, упущена вигода та втрати від неоплачених товарів, робіт і послуг.
🔸 ДПС вказує, що визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється за методикою, затвердженою спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна.
🔸 Питання визначення шкоди та збитків ДПС відносить до компетенції обласних, Київської міської держадміністрацій, а на період воєнного стану – військових адміністрацій, у частині відповідних підприємств недержавної форми власності та господарських товариств.
🔸 З питання визначення шкоди та збитків ДПС рекомендує звертатися до вказаних державних органів.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ
🔸 п. 1.1 ПКУ
🔸 пп. 14.1.211 ПКУ
🔸 пп. «а» – «г» п. 185.1 ПКУ
🔸 п. 187.8 ПКУ
🔸 пп. «а» – «ґ» п. 198.1 ПКУ
🔸 п. 198.2 ПКУ
🔸 п. 198.5 ПКУ
🔸 п. 198.6 ПКУ
🔸 п. 201.12 ПКУ
🔸 п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ
🔸 пп. 5.1 – 5.3 ПКУ
🔸 ч. 2 ст. 1, глава 20, ст. 75, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 129, пп. 3 ч. 3 ст. 129, ч. 1 і п. 3 ч. 3 ст. 293, ч. 5 ст. 428 Митного кодексу України
🔸 п. 2, пп. 18 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації»
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Для порівняння можна переглянути ситуацію про втрату експортного товару до фактичного вивезення, де окремо розглядалися ПДВ-наслідки та питання нульової ставки.
🔸 Ширший митний контекст розкрито в матеріалі про митні платежі та акциз при знищенні імпортованих товарів під час воєнного стану.
🔸 Суміжним є підхід ДПС до втрати товару на складському зберіганні в умовах окупації, якщо питання стосується ненарахування ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
🔸 Окремо можна переглянути ситуацію про знищення імпортного товару ще до митного оформлення, де додатково виникали питання ЗЕД-розрахунків.
🔸 Якщо після втрати майна виникає питання відшкодування збитків, корисним буде матеріал про компенсацію вартості майна на відповідальному зберіганні та пов’язані ПДВ-наслідки.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua