💬 Джерело
ІПК ДПС від 29.08.2025 № 4672/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 ТОВ як постачальник багато років співпрацює з іншим ТОВ як покупцем на підставі договору поставки товару.
🔸 За умовами договору постачальник зобов’язався поставляти товар, а покупець – приймати та оплачувати його.
🔸 Із початку повномасштабного вторгнення було знищено 7 торговельних об’єктів мережі покупця, у яких перебував нереалізований товар постачальника.
🔸 У зв’язку з повним фізичним знищенням цих об’єктів та втратою товару компенсація його вартості відповідно до умов договору не здійснюватиметься.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи має право ТОВ як платник податку на прибуток визнати безнадійною дебіторську заборгованість покупця за поставлений товар, знищений у магазинах мережі внаслідок військової агресії рф проти України, та списати її з бухгалтерського і податкового обліку?
🔸 Які первинні документи та підтвердні матеріали ТОВ повинно скласти та отримати від покупця для належного документального оформлення факту знищення товару, щоб списання такої заборгованості як безнадійної було правомірним для цілей оподаткування?
🔸 Чи є загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 підставою для списання такої заборгованості та зменшення оподатковуваного прибутку?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо визнання заборгованості безнадійною
🔸 ДПС зазначає, що заборгованість вважається безнадійною, якщо її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією форс-мажорних обставин, підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що для застосування ознаки безнадійної заборгованості потрібне підтвердження форс-мажору сертифікатом Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.
🔸 ДПС окремо наводить положення щодо листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено військову агресію рф проти України як форс-мажорні обставини. Водночас у фінальному висновку ІПК ДПС зазначає саме про наявність сертифіката про форс-мажорні обставини.
✅ Щодо податкового обліку списаної дебіторської заборгованості
🔸 ДПС зазначає, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансового результату до оподаткування з урахуванням різниць, установлених ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, у тому числі якщо така заборгованість списується за рахунок резерву сумнівних боргів.
🔸 ДПС прямо зазначає, що таке зменшення застосовується незалежно від того, чи створювався резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.
🔸 Водночас ДПС зазначає, що:
🔸 при списанні такої заборгованості за рахунок створеного резерву фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів;
🔸 якщо резерв сумнівних боргів щодо такої заборгованості не створювався, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.
✅ Щодо документального підтвердження
🔸 ДПС зазначає, що для цілей оподаткування показники податкової звітності мають формуватись на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, ведення яких передбачено законодавством.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що врахування у складі витрат втрат від псування або знищення майна (товарів) повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов’язкової інвентаризації та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини.
🔸 ДПС також посилається на роз’яснення Міністерства фінансів України щодо списання знищеного або зіпсованого майна у зв’язку з російською збройною агресією проти України.
🔸 Окремого переліку конкретних первинних документів, які ТОВ має скласти та отримати від покупця, ІПК не містить.
✅ Щодо списання знищених товарів
🔸 ДПС зазначає, що ПКУ не передбачає різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат при списанні знищених та пошкоджених товарів (запасів).
🔸 Такі операції, за висновком ДПС, відображаються за правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
✅ Щодо компетенції з питань бухгалтерського обліку
🔸 Питання порядку списання знищених товарів та дебіторської заборгованості, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з форс-мажорними обставинами, у бухгалтерському обліку ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.
🔸 Окремої прямої відповіді на питання щодо достатності загального офіційного листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 як самостійної підстави для списання заборгованості ІПК не містить.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ
🔸 пп. «в» пп. 69.41.3 ПКУ, пп. 69.41 ПКУ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ
🔸 пп. 14.1.11 ПКУ, зокрема пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ
🔸 пп. 139.2.1 ПКУ
🔸 пп. 139.2.2 ПКУ
🔸 п. 44.1 ПКУ
🔸 абз. 1 п. 44.2 ПКУ
🔸 ст. 14-1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»
🔸 ст. 1, п. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10, абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
🔸 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»
🔸 лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1
🔸 лист Міністерства фінансів України від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Окремо можна переглянути відображення списаної заборгованості у додатку РІ, якщо заборгованість за знищений товар відповідає ознакам безнадійної.
🔸 Для ширшого контексту корисно порівняти цю ситуацію з іншими підставами визнання заборгованості безнадійною, зокрема форс-мажором, недостатністю майна боржника та банкрутством.
🔸 Суміжним є питання заборгованості контрагентів з ТОТ або поза юрисдикцією України, коли неможливість стягнення пов’язана не зі знищенням товару, а зі статусом або місцезнаходженням боржника.
🔸 Додатково варто врахувати резерв сумнівних боргів при списанні безнадійної заборгованості, оскільки його наявність впливає на податкові різниці з податку на прибуток.
🔸 Якщо додатково виникає питання ПДВ, окремо можна переглянути ПДВ-наслідки знищення ТМЦ внаслідок бойових дій та роль сертифіката ТПП для ненарахування компенсуючих зобов’язань.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua