💬 Джерело

ІПК ДПС від 21.04.2025 № 2187/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 У 2021 році Товариство як постачальник уклало контракт на поставку товару з покупцем – резидентом російської федерації.

🔸 Валютою платежу за контрактом визначено російський рубль.

🔸 У Товариства наявна дебіторська заборгованість за цим контрактом у зв’язку з несплатою коштів покупцем.

🔸 Така заборгованість виникла до початку воєнної агресії та до введення воєнного стану, тобто до 24.02.2022.

🔸 У зверненні зазначено, що на розрахунки впливають законодавчі обмеження та заборони, а також виключення російського рубля з переліку валют, щодо яких встановлюється офіційний курс гривні.

🤔 Питання платника податків

🔸 Яким чином Товариство має відображати у бухгалтерському та податковому обліку для цілей оподаткування дебіторську заборгованість резидента рф, виражену в російських рублях?

🔸 Чи може така дебіторська заборгованість бути перекваліфікована з монетарної статті на немонетарну відповідно до НП(С)БО 21?

🔸 Чи виникає у Товариства обов’язок обраховувати операційні курсові різниці на кожну дату балансу за такою заборгованістю відповідно до п. 7 НП(С)БО 21?

🔸 Який курс російського рубля до гривні має застосовуватися для обрахунку таких курсових різниць з урахуванням відсутності офіційного курсу НБУ?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо впливу курсових різниць на податок на прибуток

🔸 ДПС зазначає, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансового результату до оподаткування з урахуванням різниць, передбачених ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що ПКУ не передбачає окремих різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму курсових різниць, що виникають за операціями в іноземній валюті, у тому числі за дебіторською заборгованістю.

🔸 Такі операції враховуються за правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та об’єкта оподаткування податком на прибуток.

✅ Щодо резерву сумнівних боргів і визнання заборгованості безнадійною

🔸 ДПС зазначає, що у разі наявності дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що заборгованість визнається безнадійною за наявності ознак, визначених пп. 14.1.11 ПКУ.

🔸 Однією з таких ознак є сплив строку позовної давності щодо відповідного зобов’язання.

🔸 ДПС окремо зазначає, що під час визначення строку позовної давності слід враховувати продовження цього строку на період дії карантину та на період дії воєнного або надзвичайного стану відповідно до п. 12 та п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ.

🔸 Також ДПС вказує, що безнадійною може визнаватися заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з форс-мажорними обставинами, підтвердженими у порядку, передбаченому законодавством.

🔸 У цій частині ІПК ДПС звертає увагу, що форс-мажорні обставини засвідчуються ТПП України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами щодо кожного окремого договору, зобов’язання чи контракту.

✅ Щодо податкових різниць при формуванні резерву та списанні заборгованості

🔸 ДПС зазначає, що різниці, пов’язані з формуванням резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків, а також зі списанням безнадійної дебіторської заборгованості, визначаються за правилами ст. 139 ПКУ.

🔸 Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування такого резерву, а також на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву.

🔸 Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування зменшення резерву, на яку раніше було збільшено фінансовий результат, а також на суму списаної дебіторської заборгованості, що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

✅ Щодо бухгалтерського обліку списання заборгованості та обрахунку курсових різниць

🔸 Питання порядку списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку та обрахунку операційних курсових різниць відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.

🔸 ІПК містить загальне посилання на норми щодо компетенції Міністерства фінансів України, але не містить окремої прямої відповіді на питання про перекваліфікацію заборгованості з монетарної статті на немонетарну.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання щодо обов’язку обраховувати операційні курсові різниці на кожну дату балансу ІПК не містить.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання щодо валютного курсу, який має застосовуватися для розрахунку курсових різниць за відсутності офіційного курсу НБУ для російського рубля, ІПК не містить.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 пп. 134.1.1 ПКУ

🔸 пп. 14.1.11 ПКУ, зокрема пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ та пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ

🔸 ст. 139 ПКУ, зокрема пп. 139.2.1 ПКУ, пп. 139.2.2 ПКУ

🔸 ст. 256 ЦКУ, ч. 1 ст. 257 ЦКУ, ст. 253 – 255 ЦКУ, ч. 4 ст. 267 ЦКУ, п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ

🔸 Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (СОVID-19)»

🔸 постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

🔸 Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»

🔸 ст. 14, 14-1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»

🔸 рішення президії ТПП України від 18.12.2014 № 44, яким затверджено Регламент засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин

🔸 ч. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

🔸 постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України»

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:

🔗 Пов’язані матеріали

🔸 Окремо можна переглянути підхід ДПС до заборгованості контрагентів з ТОТ або поза юрисдикцією України, якщо проблема полягає не у валюті розрахунків, а в неможливості стягнення боргу.

🔸 Для порівняння корисним є кейс щодо списання заборгованості покупця з Республіки Білорусь, де окремо розглядаються резерв сумнівних боргів і податкові різниці.

🔸 Якщо важливим є податкове відображення списаної суми, варто також переглянути відображення списаної заборгованості у додатку РІ у ситуації зі знищенням поставленого товару.

🔸 Для ширшого контексту можна окремо переглянути різні підстави визнання заборгованості безнадійною за пп. 14.1.11 ПКУ.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua