Виплати за Google Workspace нерезиденту: розмежування роялті та оплати послуг для податку на доходи нерезидента, підтвердження статусу податкового резидента та бенефіціарного отримувача доходів. 

💬 Джерело
ІПК ДПС від 26.12.2024 № 5900/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство планує укласти договір з компанією з Польщі, яка є посередником з продажу продуктів Google (Ірландія).

🔸 Через польську компанію товариство купує у Google (Ірландія) та оформлює ліцензію в межах підписки на користування сервісом Google Workspace.

🔸 Підставою для такого оформлення є окремий договір, укладений між польською компанією та Google (Ірландія).

🤔 Питання платника податків
🔸 На яку саме конвенцію про уникнення подвійного оподаткування слід орієнтуватися в цій ситуації – між Україною та Ірландією чи між Україною та Польщею?

🔸 Чи підлягають такі платежі оподаткуванню за п. 141.4 ПКУ та за якою ставкою?

🔸 Яка сторона за описаною договірною конструкцією має підтвердити податковий статус і статус бенефіціарного власника доходу нерезидента?

🔸 Чи потрібно окремо підтверджувати бенефіціарний статус нерезидента довідкою, якщо договором передбачено посередництво сторін?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо кваліфікації платежу за Google Workspace
🔸 ДПС зазначає, що відповідь на питання оподаткування залежить від правової природи платежу за користування сервісом Google Workspace.

🔸 Якщо такий платіж підпадає під визначення роялті, дохід нерезидента підлягає оподаткуванню відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ.

🔸 Якщо ж ідеться про операцію з постачання примірників комп’ютерної програми з наданням права на її використання без передачі майнових прав на таку програму, то така операція розцінюється як постачання послуг, а платіж – як компенсація вартості послуг, отриманих від нерезидента.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що у разі коли платіж за користування сервісом Google Workspace є компенсацією вартості послуг, така операція не є об’єктом оподаткування згідно з пп. 141.4.2 ПКУ.

✅ Щодо того, яку саме конвенцію застосовувати
🔸 ДПС зазначає, що відповідь на питання про застосування Конвенції з Польщею чи Конвенції з Ірландією можлива лише після встановлення резидентського статусу нерезидентів, про яких ідеться у зверненні, з урахуванням характеру їх договірних взаємовідносин з резидентом України.

🔸 У цій ІПК ДПС окремо підкреслює, що визначення статусу резидентства осіб, до яких можуть застосовуватися положення відповідного міжнародного договору, є ключовим для вибору конвенції.

🔸 Водночас ДПС повідомляє, що якщо, як зазначає заявник, ідеться про оплату нерезиденту за надані ним послуги, то такі доходи підпадатимуть під регулювання ст. 7 Конвенції з Польщею або ст. 7 Конвенції з Ірландією.

✅ Щодо ставки оподаткування у разі виплати роялті
🔸 ДПС зазначає, що якщо відповідні виплати в межах договірних відносин буде класифіковано як роялті, то згідно зі ст. 12 Конвенції з Польщею такі виплати можуть оподатковуватися в Україні за ставкою, що не перевищує 10 відсотків.

🔸 Якщо застосовується Конвенція з Ірландією, то, за висновком ДПС, такі виплати можуть оподатковуватися за ставками 5 або 10 відсотків відповідно до п. 3 та п. 4 ст. 12 цієї Конвенції.

🔸 ДПС вказує, що застосування таких ставок можливе за умови, що отримувач роялті є резидентом відповідної договірної держави та фактичним (бенефіціарним) власником таких роялті.

✅ Щодо підтвердження резидентського та бенефіціарного статусу
🔸 ДПС зазначає, що порядок застосування міжнародного договору щодо звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки визначається ст. 103 ПКУ.

🔸 Податковий агент має право самостійно застосувати звільнення або понижену ставку під час виплати доходу нерезиденту, якщо нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, якщо така умова передбачена міжнародним договором, і є резидентом країни, з якою Україна уклала відповідний міжнародний договір.

🔸 ДПС вказує, що застосування міжнародного договору дозволяється лише за умови надання нерезидентом податковому агенту документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з п. 103.4 ПКУ.

✅ Щодо ситуації, коли отримувач доходу не є бенефіціарним власником
🔸 ДПС зазначає, що якщо отримувач доходу не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, допускається застосування міжнародного договору з країною резиденції фактичного бенефіціарного власника доходу.

🔸 Для цього від отримувача доходу податковому агенту має бути надана заява у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного власника доходу та про наявність такого статусу в іншого нерезидента.

🔸 Від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу мають бути надані заява у довільній формі про наявність у нього такого статусу, документи, що підтверджують цей статус, а також документ, який підтверджує його податкове резидентство згідно з п. 103.4 ПКУ.

✅ Щодо достатності інформації для конкретного висновку
🔸 ДПС окремо зазначає, що для надання більш конкретної ІПК недостатньо інформації про характер операцій з використанням сервісу Google Workspace.

🔸 ДПС вказує, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням умов договорів, обставин здійснення господарських операцій, а також із детальним вивченням і аналізом договорів, первинних документів та інших матеріалів, які дають змогу ідентифікувати фактичну сутність операцій.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання про те, яка саме сторона за описаною договірною конструкцією повинна підтвердити податковий та бенефіціарний статуси нерезидента, ІПК не містить.

🔸 ІПК містить загальне посилання на вимоги ст. 103 ПКУ, але не містить окремої прямої відповіді на питання про необхідність підтвердження бенефіціарного статусу саме довідкою у разі посередництва сторін.

📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 п. 3.2 ПКУ

🔸 пп. 14.1.185 ПКУ

🔸 пп. 14.1.225 ПКУ

🔸 пп. 141.4.1 ПКУ, зокрема пп. «в» та пп. «к»

🔸 пп. 141.4.2 ПКУ

🔸 ст. 103 ПКУ, зокрема п. 103.2 та п. 103.4

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 ст. 418 Цивільного кодексу України

🔸 ст. 420 Цивільного кодексу України

🔸 ст. 433 Цивільного кодексу України

🔸 глава 75 Цивільного кодексу України

🔸 ст. 1107 Цивільного кодексу України

🔸 ст. 1108 Цивільного кодексу України

🔸 ст. 1109 Цивільного кодексу України

🔸 Закон України від 01 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права»

🔸 ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4, ст. 5, ст. 7, ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень

🔸 ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4, ст. 5, ст. 7, ст. 12 Конвенції між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та доходи від відчуження майна

❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Ми завжди відкриті для вас

Понеділок - П'ятниця
8:00 - 20:00
Субота
9:00 - 19:00
Неділя
Вихідний

Зв'яжіться з нами

Як вам зручніше звернутися?
1ProTax
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.