Внесення нерезидентом права вимоги до статутного капіталу резидента України в розмірі кредиторської заборгованості останнього перед таким нерезидентом: ПДВ, податок на прибуток і податок на доходи нерезидента.

💬 Джерело

ІПК ДПС від 30.05.2025 № 2996/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 У Товариства сформувалась заборгованість за кредитами та нарахованими відсотками на підставі договорів з іноземними компаніями.

🔸 У Товариства також сформувалась заборгованість за поставлений в Україну товар.

🔸 Надалі така заборгованість була відступлена на користь компанії, яка входить до структури міжнародної групи таких компаній.

🔸 Новий кредитор є нерезидентом.

🔸 Новий кредитор має намір внести додатковий внесок до статутного капіталу Товариства у розмірі заборгованості Товариства перед ним.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи виникає у Товариства обов’язок з нарахування податків, і якщо так, то яких саме, у зв’язку з внесенням новим кредитором додаткового внеску до статутного капіталу Товариства у розмірі кредиторської заборгованості за договорами поставки товару в Україну, яка складається з боргу за поставлений товар?

🔸 Чи виникає у Товариства обов’язок з нарахування податків, і якщо так, то яких саме, у зв’язку з внесенням новим кредитором додаткового внеску до статутного капіталу Товариства у розмірі кредиторської заборгованості за договорами позики, яка складається з суми кредитів та нарахованих відсотків?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо бухгалтерського обліку операції

🔸 ДПС зазначає, що відображення у бухгалтерському обліку операцій з отримання додаткового внеску до статутного капіталу товариства у вигляді кредиторської заборгованості належить до компетенції Міністерства фінансів України.

✅ Щодо ПДВ

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що операція нового кредитора – нерезидента з внесення до статутного капіталу резидента права вимоги кредиторської заборгованості у грошовій формі в обмін на корпоративні права не є об’єктом оподаткування ПДВ.

🔸 Такий висновок ДПС наводить за умови, що операція здійснюється у межах та згідно з вимогами чинного господарського і цивільного законодавства.

✅ Щодо податку на прибуток підприємств за операцією внесення заборгованості до статутного капіталу

🔸 ДПС зазначає, що ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями із внесення нерезидентом додаткового внеску до статутного капіталу резидента у вигляді кредиторської заборгованості без збільшення статутного капіталу.

🔸 ДПС вказує, що такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

✅ Щодо процентів за борговими зобов’язаннями перед нерезидентами

🔸 ДПС зазначає, що нарахування процентів за борговими зобов’язаннями з нерезидентами підлягає оподаткуванню з урахуванням вимог підпунктів 140.1 – 140.3 ПКУ, якими передбачено різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

🔸 У цій ІПК ДПС окремо звертає увагу на правила пункту 140.2 ПКУ щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у випадках, передбачених цим пунктом, а також на правила пункту 140.3 ПКУ щодо врахування в майбутніх періодах процентів, які перевищили встановлене обмеження.

🔸 Крім того, ДПС зазначає, що в період нарахування процентів за позикою, наданою нерезидентом, що є пов’язаною особою, такі операції можуть підпадати під визначення контрольованих відповідно до підпункту «а» підпункту 39.2.1.1 ПКУ, і за ними можуть виникати різниці згідно з підпунктом 140.5.2 ПКУ.

✅ Щодо податку на доходи нерезидента з процентів

🔸 ДПС зазначає, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню у порядку і за ставками, визначеними пунктом 141.4 ПКУ.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що проценти належать до доходів нерезидента з джерелом походження з України.

🔸 ДПС зазначає, що дохід нерезидента у вигляді процентів, який виплачується нерезиденту шляхом зарахування кредиторської заборгованості за такими процентами як внесення додаткового внеску до статутного капіталу товариства у розмірі такої заборгованості, оподатковується виходячи з розрахунку, наведеного у підпункті 141.4.2 ПКУ.

🔸 ДПС вказує, що такий податок сплачується резидентом під час такої виплати (зарахування), якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

✅ Щодо індивідуалізації висновків

🔸 ДПС наголошує, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій можуть надаватися за результатами перевірки договірних умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, якими вони супроводжувалися.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 Стаття 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ.

🔸 Пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ.

🔸 Пункти 5.1 – 5.3 статті 5 розділу І ПКУ.

🔸 Підпункт 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

🔸 Підпункт 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

🔸 Підпункти «а», «в» і «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ.

🔸 Підпункти 14.1.191, 14.1.202 і 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

🔸 Підпункти «а» і «ґ» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ.

🔸 Пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ.

🔸 Підпункти 196.1.1 та 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.

🔸 Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ.

🔸 Підпункти 140.1 – 140.3 статті 140 розділу ІІІ ПКУ.

🔸 Підпункт «а» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І ПКУ.

🔸 Підпункт 140.5.2 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ.

🔸 Підпункт «а» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ.

🔸 Підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ.

🔸 Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII, зокрема статті 12, 13 та частина четверта статті 18.

🔸 Стаття 86 Господарського кодексу України.

🔸 Статті 115 та 203 Цивільного кодексу України.

🔸 Частина друга статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Ми завжди відкриті для вас

Понеділок - П'ятниця
8:00 - 20:00
Субота
9:00 - 19:00
Неділя
Вихідний

Зв'яжіться з нами

Як вам зручніше звернутися?
1ProTax
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.