🔗 Розглянемо ухвалу Верховного Суду від 15.01.2026 по справі № 240/14153/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133336040#
📝Ситуація:
🔸 Працівник об’єкта критичної інфраструктури отримав трудову травму під час виконання службових обов`язків внаслідок військової агресії рф проти України.
🔸 Водночас Пенсійний фонд відмовив такому працівнику у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури у період військової агресії рф про України.
🔸 Підставою такої відмови нібито було те, що відсутня інформація про віднесення такого об’єкту до критичної інфраструктури.
🔸 Суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення на користь працівника, оскільки його роботодавець відноситься до об’єкту до критичної інфраструктури.
🔸 Не погодившись з цим, Пенсійний фонд звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
⚖️ Висновки суду:
✅ У касаційній скарзі Пенсійний фонд посилається на рішення Великої Палати ВС та ВС, яких не існує в реальності.
✅ Зазначені у касаційній скарзі номери справ та дати ухвалення постанов є вигаданими, а посилання на сформовані висновки – неправдивими.
✅ Дії Пенсійного фонду суперечать принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленому у статті 45 КАС. Це також ставить під сумнів обґрунтованість касаційної скарги в цілому.
✅Характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту (далі – ШІ) та, відповідно, отримання на запит результату у формі “галюцинацій”.
✅ Згідно з галузевими стандартами України, “галюцинування” визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері ШІ, схвалений Мінцифрою, п. 24, 2024 рік).
✅ “Процитовані” Пенсійним Фондом висновки суду касаційної інстанції настільки точно відповідають потребам аргументації скаржника, що може вказувати на ймовірний запит до ШІ підібрати відповідну судову практику, яку технологія могла згенерувати, не маючи доступу до реальних баз даних (реєстрів).
✅ Використання ШІ для підготовки процесуальних документів не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи. Верховний Суд наголошує на обов`язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop).
✅ Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання ШІ для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).
✅ Подання до ВС недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та правові позиції ВС як підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС, становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого у ст. 45 КАС, незалежно від способу підготовки цієї інформації.
✅ Водночас подання до ВС процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до ВС.
📌 Врешті-решт, Пенсійному фонду відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Коментар від First Pro Tax: в нашій судовій практиці ми теж вже столкнулись з тим, що податковий орган вказує фейкові рішення суду та висновки, яких не існує 🤷♂️
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
