💬 Джерело
ІПК ДПС від 06.04.2026 № 1993/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство – платник ПДВ постачає товари/послуги покупцям – неплатникам ПДВ.
🔸 Такі постачання мають ритмічний характер.
🔸 За такими операціями з постачання товарів/послуг Товариство складає зведені податкові накладні.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є правомірним складання податкової накладної на суму отриманої попередньої оплати, яка перевищує вартість поставлених протягом місяця товарів/послуг неплатникам ПДВ, останнім днем місяця, якщо така попередня оплата була отримана постачальником раніше?
🔸 Який механізм складання зведеної податкової накладної за операціями з постачання товарів/послуг, що мають ритмічний характер, у разі наявності передплати по окремих покупцях – неплатниках ПДВ?
🔸 Який порядок складання розрахунку коригування до такої зведеної податкової накладної?
🔸 Чи є правомірним складання розрахунку коригування на неплатника ПДВ у разі повернення ним неоплаченого товару?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо складання зведених податкових накладних при ритмічних постачаннях неплатникам ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що якщо постачання товарів/послуг мають безперервний або ритмічний характер, то при постачанні покупцям – неплатникам ПДВ постачальник може скласти не пізніше останнього дня місяця зведені податкові накладні на кожного покупця – неплатника ПДВ, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг такому покупцю протягом відповідного місяця.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що зведена податкова накладна на покупців – неплатників ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, які мають ритмічний характер, складається у порядку, визначеному п. 19 Порядку № 1307.
🔸 Водночас ДПС зазначає, що складання зведеної податкової накладної за такими операціями не є обов’язковим. За такими операціями постачальник може складати податкові накладні і у загальному порядку.
✅ Щодо авансу, який перевищує вартість поставок протягом місяця
🔸 ДПС зазначає, що якщо станом на дату складення зведеної податкової накладної сума коштів, отриманих постачальником як оплата від покупців – неплатників ПДВ, перевищує вартість поставлених протягом такого місяця товарів/послуг, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом).
🔸 На суму такого перевищення, за висновком ДПС, складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
🔸 При цьому, якщо сума попередньої оплати виникла протягом одного місяця за декількома окремими покупцями – неплатниками ПДВ, з якими постачання мають безперервний характер, податкова накладна складається з урахуванням усієї суми коштів, сплаченої такими покупцями понад обсяг фактично поставлених їм товарів/послуг протягом такого місяця.
🔸 Разом з тим ДПС окремо вказує, що якщо постачальником протягом місяця отримано попередню оплату (аванс) за товари/послуги, податкова накладна складається у загальному порядку на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на дату їх отримання.
✅ Щодо складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної
🔸 ДПС зазначає, що у разі виникнення підстав, визначених п. 192.1 ПКУ, зокрема при зміні суми компенсації вартості товарів/послуг або поверненні товарів постачальнику, постачальник може скласти розрахунок коригування до податкової накладної, у тому числі до зведеної, в якій була відображена відповідна операція з постачання.
✅ Щодо повернення неоплаченого товару покупцем – неплатником ПДВ
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо покупець – неплатник ПДВ повертає постачальнику неоплачений товар, а операція з його постачання була відображена у зведеній податковій накладній, складеній з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг протягом місяця усім покупцям – неплатникам ПДВ, постачальник може скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань до такої зведеної податкової накладної.
✅ Щодо повернення оплаченого товару покупцем – неплатником ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що у разі повернення покупцем – неплатником ПДВ оплаченого товару потрібно враховувати норми п. 192.2 ПКУ.
🔸 У цій частині ДПС вказує, що розрахунок коригування може бути складений лише за умови одночасного повернення коштів постачальником.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ.
🔸 п. 1.1 ст. 1 ПКУ.
🔸 розділ V, підрозділи 2 та 10 розділу XX ПКУ.
🔸 пп. «а» та «б» п. 185.1 ПКУ.
🔸 п. 187.1 ПКУ.
🔸 ст. 201 ПКУ.
🔸 п. 201.1 ПКУ.
🔸 п. 201.4 ПКУ.
🔸 п. 201.7 ПКУ.
🔸 п. 192.1 ПКУ.
🔸 п. 192.2 ПКУ.
🔸 Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами.
🔸 Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами.
🔸 п. 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua