💬 Джерело
ІПК ДПС від 13.04.2026 № 2128/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Управління надає в оренду нерухоме майно – нежитлові приміщення.
🔸 Після закінчення строку дії договору оренди орендар не повертає майно Управлінню.
🔸 Управління припиняє нарахування орендної плати, передбаченої договором, та нараховує орендарю неустойку за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна.
🔸 Орендар сплачує Управлінню неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення договору.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи нараховується ПДВ на суму неустойки, що нараховується орендарю за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна?
🔸 Від якої суми нараховується неустойка – від орендної плати з ПДВ чи без ПДВ?
🔸 Куди та за яким кодом зараховуються суми неустойки, а також як такі суми використовуються?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо ПДВ-наслідків у ситуації, коли орендар продовжує користуватися майном після припинення договору
🔸 ДПС зазначає, що якщо наймодавець після припинення договору оренди припиняє нарахування орендної плати, але наймач продовжує користуватися об’єктом оренди, то фактично надання послуги з оренди у такому випадку не припиняється.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що така операція є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ПКУ з урахуванням пп. 14.1.185 ПКУ.
🔸 За такою операцією наймодавець зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 188.1 ПКУ.
✅ Щодо суми, від якої нараховується неустойка
🔸 ДПС не формулює окремого самостійного висновку про те, що неустойка має нараховуватися саме від орендної плати з ПДВ або без ПДВ.
🔸 ІПК містить висновок про фактичне неприпинення надання послуги оренди та про необхідність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами п. 188.1 ПКУ.
🔸 Окремої прямої відповіді на це питання ІПК не містить.
✅ Щодо напряму, коду зарахування та використання сум неустойки
🔸 Питання щодо визначення напряму та коду зарахування, а також використання сум неустойки ДПС відносить до питань, що не належать до її компетенції.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ.
🔸 п. 1.1 ст. 1 ПКУ.
🔸 п. 5.3 ст. 5 ПКУ.
🔸 пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.185 ПКУ.
🔸 п. 188.1 ПКУ.
🔸 пп. 213.1.9 ПКУ.
🔸 пп. 213.1.14 ПКУ.
🔸 глава 58, ст. 759–786 Цивільного кодексу України.
🔸 ст. 759, ст. 762, ст. 763, ст. 764, ст. 785 Цивільного кодексу України.
🔸 ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua