💬 Джерело
ІПК ДПС від 13.04.2026 № 2134/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах та зареєстроване платником ПДВ.
🔸 Підприємство планує надавати нерезиденту послуги з додаткової обробки товару, який належить нерезиденту.
🔸 Послуги надаватимуться безпосередньо на власному або орендованому складі.
🔸 До таких послуг у зверненні віднесено зберігання товару, пакування, інші допоміжні комерційні послуги, надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна, послуги з очищування, навантаження та розвантаження.
🔸 Надання послуг підтверджуватиметься щомісяця актом виконаних послуг.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з постачання зазначених у зверненні послуг нерезиденту?
🔸 Якою є дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, який порядок складання податкової накладної та як відображаються такі операції у декларації з ПДВ?
🔸 Яка дата вважається моментом виникнення податкового зобов’язання (доходу) з податку на прибуток, якщо акт виконаних послуг підписано пізніше дати його складання?
🔸 З якої дати обчислюється граничний строк розрахунків за операціями з експорту послуг: з дати складання акта виконаних послуг / інвойсу чи з дати його підписання / узгодження нерезидентом?
🔸 Яка відповідальність передбачена у разі порушення таких строків?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо ПДВ та наявності об’єкта оподаткування
🔸 ДПС зазначає, що порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг залежить від місця їх постачання.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо послуги з додаткової обробки товарів за своєю фактичною сутністю належать до послуг, пов’язаних з рухомим майном згідно з пп. 186.2.1 ПКУ, то місцем їх постачання є фактичне місцезнаходження такого майна під час надання послуг.
🔸 Якщо таке майно під час надання послуг знаходиться на митній території України, операції з постачання таких послуг нерезиденту є об’єктом оподаткування ПДВ.
🔸 Якщо зазначені у зверненні послуги за своєю фактичною сутністю не належать до категорій послуг, перелічених у пп. 186.2, 186.3 ПКУ, місце їх постачання визначається за місцем реєстрації постачальника.
🔸 Оскільки постачальником є Підприємство, зареєстроване на митній території України, у такому випадку операції з постачання таких послуг нерезиденту також є об’єктом оподаткування ПДВ.
✅ Щодо дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що при здійсненні такої операції у Підприємства виникає обов’язок нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на дату першої події.
🔸 Такою датою є або дата зарахування коштів від нерезидента на банківський рахунок, або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезиденту, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше.
🔸 Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, ДПС наводить дату, зазначену в самому документі як дату його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.
✅ Щодо податкової накладної та відображення у декларації з ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що на дату виникнення податкових зобов’язань Підприємство зобов’язане скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ строк.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що у верхній лівій частині такої податкової накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X» і зазначається тип причини «21 – Складена на постачання послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України».
🔸 У графі «Отримувач (Покупець)» зазначається найменування нерезидента та через кому країна, в якій зареєстрований покупець.
🔸 У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «500000000000».
🔸 Рядок «Податковий номер платника податку або серія та номер паспорта» не заповнюється.
🔸 Дані щодо такої операції відображаються у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ того звітного періоду, на який припадає дата першої події відповідно до п. 187.1 ПКУ.
✅ Щодо віднесення послуг до відповідної категорії та визначення коду за ДКПП
🔸 З питання віднесення послуг з додаткової обробки товарів, у тому числі за кожним із зазначених у зверненні кодів КВЕД, до тієї чи іншої категорії послуг та визначення коду за ДКПП ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем».
✅ Щодо податку на прибуток і дати виникнення доходу
🔸 ДПС зазначає, що для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
🔸 У цій ІПК ДПС наводить норми Закону № 996 та Положення № 88 щодо первинних документів, їх обов’язкових реквізитів, відображення господарських операцій у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, а також можливості використання внутрішнього первинного документа у визначених випадках.
🔸 Питання щодо порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з надання послуг нерезиденту на підставі первинних документів ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.
🔸 Окремого прямого висновку щодо дати виникнення доходу з податку на прибуток у разі підписання акта пізніше дати його складання у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо граничного строку розрахунків за експортом послуг
🔸 ДПС зазначає, що у разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав відлік граничних строків розрахунків починається з дня оформлення у письмовій формі акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
🔸 У цій ІПК ДПС прямо вказує дату початку відліку з дня оформлення такого документа.
🔸 Разом з тим ДПС зазначає, що встановлені НБУ граничні строки розрахунків не поширюються на послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, що експортуються, крім транспортних послуг та/або робіт.
🔸 ДПС вказує, що граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, поширюються на транспортні послуги та/або роботи, що експортуються, і не ставляться у залежність від виду економічної діяльності суб’єкта господарювання, який їх здійснює.
✅ Щодо відповідальності за порушення граничних строків розрахунків
🔸 ДПС зазначає, що відповідальність за порушення граничних строків розрахунків визначена ч. 5 ст. 13 Закону № 2473.
🔸 У разі порушення такого строку нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором або вартості недопоставленого товару, перерахованої у національну валюту у випадках, передбачених цією нормою.
🔸 Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаних грошових коштів за договором або вартість недопоставленого товару.
🔸 Водночас ДПС зазначає, що висновок щодо наявності чи відсутності порушень граничних строків розрахунків за конкретними операціями може бути зроблений лише за результатами документальної перевірки та детального вивчення умов і обставин господарських операцій на підставі первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 п. 1.1 ст. 1 ПКУ.
🔸 п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
🔸 абз. 1 п. 44.2 ст. 44 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.185 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.203 ПКУ.
🔸 пп. «б» п. 185.1 ПКУ.
🔸 пп. 186.2.1 ПКУ.
🔸 пп. 186.2, 186.3, 186.4 ПКУ.
🔸 п. 187.1 ПКУ.
🔸 пп. 201.1, 201.7, 201.10 ПКУ.
🔸 ст. 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ.
🔸 пп. «в» пп. 69.41.3 пп. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
🔸 ст. 1, ч. 2 ст. 6, ч. 1, 2, 5 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».
🔸 п. 2.4, п. 2.5, п. 2.7 глави 2, п. 3.4 глави 3, п. 5.1 глави 5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
🔸 п. 8, 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.
🔸 наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
🔸 абз. 1 ч. 1, ч. 2, абз. 2 ч. 1, ч. 5 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
🔸 ст. 44 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України».
🔸 пп. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
🔸 п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.
🔸 п. 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua