💬 Джерело
ІПК ДПС від 27.03.2026 № 1821/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Платник податків планує як платник ПДВ та комісіонер реалізовувати покупцям – кінцевим споживачам ювелірні вироби, отримані за договорами комісії.
🔸 Товари планується отримувати як від комітентів – платників ПДВ, так і від комітентів, які не є платниками ПДВ.
🔸 Продаж товарів здійснюватиметься покупцям – кінцевим споживачам, фізичним особам, за готівковий та безготівковий розрахунок.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є базою оподаткування ПДВ для комісіонера – платника ПДВ повна вартість продажу товарів покупцям – кінцевим споживачам, чи лише сума комісійної винагороди?
🔸 Чи залежить визначення бази оподаткування ПДВ комісіонера від наявності або відсутності у комітента статусу платника ПДВ?
🔸 Чи виникає у комісіонера право на податковий кредит за товарами, отриманими від комітента – неплатника ПДВ, який не складає податкову накладну?
🔸 Чи зберігає комісіонер право на податковий кредит лише в межах суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній комітента – платника ПДВ, якщо товар продається дорожче ціни його отримання?
🔸 Чи виникають у комісіонера податкові зобов’язання з ПДВ при продажу товарів, отриманих від комітента – неплатника ПДВ, якщо у комісіонера немає права на податковий кредит?
🔸 Яка дата є датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при реалізації товарів через ПРРО покупцям – кінцевим споживачам?
🔸 Чи має право комісіонер не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у разі відмови покупця від товару та його повернення перевізником?
🔸 Чи потрібно комісіонеру складати податкову накладну на покупців – кінцевих споживачів, які не є платниками ПДВ, та реєструвати її в ЄРПН?
🔸 Чи зобов’язаний комісіонер – платник ПДВ при продажу комісійного товару через ПРРО відображати у фіскальному чеку суму ПДВ?
🔸 Чи потрібно зазначати у фіскальному чеку, що товар реалізується на умовах договору комісії?
🔸 Чи зобов’язаний комісіонер складати податкову накладну на суму комісійної винагороди, отриманої від комітента – платника або неплатника ПДВ?
🔸 Чи передбачено особливості блокування податкових накладних при комісійній торгівлі та чи можуть розбіжності між кодами УКТ ЗЕД бути підставою для віднесення комісіонера до ризикових платників?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо бази оподаткування ПДВ при продажу товарів за договором комісії
🔸 ДПС зазначає, що постачання комісіонером – платником ПДВ товарів, пов’язаних з виконанням договору комісії, є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо місце їх постачання розташоване на митній території України.
🔸 Це стосується товарів незалежно від того, чи були такі товари придбані з ПДВ або без ПДВ.
🔸 При продажу покупцям – кінцевим споживачам товарів, попередньо отриманих від комітента – платника ПДВ або неплатника ПДВ, комісіонер зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події».
🔸 База оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості таких товарів, до складу якої включаються, зокрема, кошти, що передаються комісіонеру безпосередньо покупцями – кінцевими споживачами як оплата повної вартості поставлених товарів.
🔸 ДПС вказує, що база оподаткування визначається виходячи з усієї суми коштів, отриманих від покупців – кінцевих споживачів як оплата повної вартості поставлених товарів.
✅ Щодо комісійної винагороди
🔸 При постачанні комісіонером послуг за договором комісії комітенту – платнику ПДВ або неплатнику ПДВ комісіонер зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події».
🔸 На таку операцію комісіонер повинен скласти податкову накладну на комітента та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ строки.
🔸 База оподаткування ПДВ за цією операцією визначається виходячи з договірної вартості послуг, тобто комісійної винагороди, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
✅ Щодо податкового кредиту при отриманні товарів від комітента – неплатника ПДВ
🔸 Якщо комітент, який не зареєстрований платником ПДВ, передає комісіонеру товари за договором комісії для подальшого продажу покупцям – кінцевим споживачам, такий комітент не визначає податкові зобов’язання з ПДВ.
🔸 Комітент – неплатник ПДВ не складає податкову накладну на комісіонера.
🔸 При отриманні таких товарів у комісіонера – платника ПДВ відсутні підстави для формування податкового кредиту.
🔸 При подальшому продажу таких товарів покупцям – кінцевим споживачам на митній території України у комісіонера виникає обов’язок нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
✅ Щодо податкового кредиту при отриманні товарів від комітента – платника ПДВ
🔸 У разі продажу товару комісіонером за ціною, вищою за ціну його отримання від комітента – платника ПДВ, комісіонер визначає базу оподаткування ПДВ як всю фактичну вартість реалізації покупцям – кінцевим споживачам.
🔸 ДПС зазначає, що база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості реалізації та не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг.
🔸 Право на податковий кредит у комісіонера виникає на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН комітентом.
🔸 За договором комісії операції з передачі товарів від комітента комісіонеру та їх подальшого продажу покупцям – кінцевим споживачам розглядаються як окремі постачання відповідно до п. 189.4 ПКУ.
🔸 ДПС вказує, що комісіонер нараховує податкові зобов’язання з усієї фактичної вартості постачання покупцям – кінцевим споживачам, але зберігає право на податковий кредит на суму ПДВ, нараховану комітентом у податковій накладній.
✅ Щодо дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є подія, яка сталася раніше.
🔸 Якщо постачання товарів покупцям – кінцевим споживачам відбувається з післяплатою, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважатиметься дата передачі товару поштовому перевізнику, оскільки ДПС визначає її як початок переміщення товару до покупця.
🔸 Якщо першою подією є дата зарахування коштів від покупців – кінцевих споживачів на рахунок комісіонера як оплати товарів, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважатиметься дата зарахування таких коштів.
🔸 У разі повернення товарів податкові зобов’язання комісіонера підлягають коригуванню на підставі розрахунку коригування, складеного та зареєстрованого в ЄРПН.
✅ Щодо податкових накладних на покупців – кінцевих споживачів
🔸 При продажу товарів покупцям – кінцевим споживачам комісіонер – платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ строки.
🔸 ДПС посилається на п. 201.4 ПКУ, за яким у разі постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві, який не є платником ПДВ, з проведенням розрахунків через касу, РРО та/або ПРРО, через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій платник податку має право скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій, якщо податкова накладна не була складена на ці операції.
✅ Щодо відображення ПДВ у фіскальному чеку ПРРО
🔸 ДПС зазначає, що обов’язкові реквізити фіскального чека визначені Положенням № 13.
🔸 Для суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, фіскальний чек повинен містити, зокрема, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, літерне позначення ставки ПДВ щодо товару або послуги, а також окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках і загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами або послугами.
🔸 Комісіонер – платник ПДВ при продажу комісійного товару через ПРРО зобов’язаний відображати у фіскальному чеку суму ПДВ.
✅ Щодо зазначення комісійної торгівлі у фіскальному чеку
🔸 ДПС вказує, що чинним законодавством не передбачено зазначення у фіскальному чеку інформації про те, що товар реалізується на умовах договору комісії комісіонером – платником ПДВ.
🔸 Окремої прямої відповіді щодо того, чи достатньо для підтвердження комісійної торгівлі відображення такої операції в бухгалтерському обліку та звіті комісіонера, ІПК не містить.
✅ Щодо блокування податкових накладних та ризиковості платника
🔸 ДПС зазначає, що податкові накладні та розрахунки коригування, які подаються для реєстрації в ЄРПН, перевіряються на відповідність ознакам безумовної реєстрації.
🔸 Однією з ознак безумовної реєстрації є податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу або складена за операцією, звільненою від оподаткування.
🔸 ДПС вказує, що реалізація товарів/послуг покупцям – кінцевим споживачам не передбачає надання податкової накладної та підпадає під ознаку безумовної реєстрації в ЄРПН.
🔸 Якщо за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав або подав податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в ЄРПН, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється, крім окремих випадків, визначених ПКУ.
🔸 Питання відповідності або невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
🔸 Рішення про відповідність критеріям ризиковості приймається у разі відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку згідно з додатком 1 до Порядку.
🔸 Окремої прямої відповіді щодо того, чи можуть саме технічні описки у кодах УКТ ЗЕД бути підставою для віднесення комісіонера до переліку ризикових платників податків, ІПК не містить.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52, п. 52.2 ПКУ;
🔸 п. 1.1 ПКУ;
🔸 пункти 5.1 – 5.3 ПКУ;
🔸 пп. 14.1.185 ПКУ;
🔸 пп. «е» пп. 14.1.191 ПКУ;
🔸 пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ;
🔸 ст. 186 ПКУ;
🔸 п. 187.1 ПКУ;
🔸 п. 188.1 ПКУ;
🔸 п. 189.4 ПКУ;
🔸 п. 192.1 ПКУ;
🔸 п. 193.1 ПКУ;
🔸 п. 198.3, п. 198.6 ПКУ;
🔸 п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10, п. 201.11 ПКУ;
🔸 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ;
🔸 пп. 97.4 п. 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ;
🔸 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ;
🔸 пп. 16.1.3 ПКУ;
🔸 п. 49.2, п. 49.18 ПКУ;
🔸 ст. 1011, ч. 1 ст. 1012, ст. 1013, ст. 1018, ч. 1 ст. 1022 Цивільного кодексу України;
🔸 Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
🔸 Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
🔸 п. 1, п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями;
🔸 п. 3, п. 4, п. 6, додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;
🔸 Наказ ДПС України від 11.01.2023 № 17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації».
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20