💬 Джерело
ІПК ДПС від 30.03.2026 р. № 1859/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 У межах статутної діяльності неприбуткові благодійні організації використовують рекламні сервіси, зокрема платформи Facebook та Instagram, що належать іноземним компаніям.
🔸 Для розміщення реклами на таких платформах благодійні організації залучають фізичних осіб – підприємців, неплатників ПДВ, як агентів.
🔸 Такі рекламні сервіси використовуються з метою збору коштів на гуманітарні потреби.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи передбачено механізм звільнення від оподаткування ПДВ або повернення ПДВ щодо операцій з надання нерезидентом електронних послуг, якщо оплата нерезиденту здійснюється через ФОП, але фактичним замовником є благодійна організація, а послуги використовуються в межах благодійних програм або надання платних послуг?
🔸 Чи виникає у ФОП обов’язок щодо нарахування та сплати ПДВ відповідно до ст. 208 ПКУ як у отримувача послуг від нерезидента, якщо ФОП лише здійснює оплату послуг нерезиденту коштами благодійної організації?
🔸 Чи не включаються до оподатковуваного доходу ФОП суми ПДВ, які нараховуються нерезидентом відповідно до ст. 208¹ ПКУ та фактично сплачуються ФОП-агентом за рахунок коштів благодійної організації, оскільки є частиною цільових витрат на закупівлю послуг?
🔸 Які первинні документи, зокрема інвойси та виписки ФОП, є підставою для підтвердження цільового використання коштів благодійною організацією та збереження нею статусу неприбуткової організації?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо ПДВ при отриманні електронних рекламних послуг від нерезидента
🔸 ДПС зазначає, що порядок оподаткування ПДВ операцій нерезидента з постачання електронних послуг залежить від місця постачання таких послуг, визначеного за ст. 186 ПКУ, та від того, хто вважається отримувачем таких послуг.
🔸 До електронних послуг, зокрема, належить надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, а також надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень.
🔸 ДПС вказує, що якщо в договорі про надання нерезидентом електронних послуг, у тому числі укладеному в електронній формі, зазначено, що отримувачем таких послуг є суб’єкт господарювання, зокрема благодійна організація, то нарахування та сплата податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється таким суб’єктом господарювання за правилами ст. 208 ПКУ.
🔸 Такий порядок застосовується незалежно від того, чи є відповідний суб’єкт господарювання платником ПДВ.
🔸 Якщо у договорі про надання нерезидентом електронних послуг не зазначено, що отримувачем послуг є суб’єкт господарювання, і такий нерезидент зареєстрований платником податку відповідно до п. 208¹.2 ПКУ, обов’язок щодо нарахування та сплати ПДВ за цією операцією покладається на особу-нерезидента.
🔸 ДПС окремо зазначає, що нормами ПКУ не передбачено застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до таких операцій.
🔸 Окремого висновку щодо повернення сум ПДВ у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо обов’язку ФОП нараховувати та сплачувати ПДВ за ст. 208 ПКУ
🔸 Відповідь ДПС щодо застосування ст. 208 ПКУ сформульована через критерій того, хто вважається отримувачем електронних послуг за договором з нерезидентом.
🔸 Якщо отримувачем електронних послуг у договорі визначено благодійну організацію як суб’єкта господарювання, нарахування та сплата ПДВ здійснюються таким суб’єктом господарювання за правилами ст. 208 ПКУ.
🔸 Якщо у договорі не зазначено, що отримувачем послуг є суб’єкт господарювання, а нерезидент зареєстрований платником податку відповідно до п. 208¹.2 ПКУ, обов’язок щодо нарахування та сплати ПДВ покладається на такого нерезидента.
🔸 Окремої прямої відповіді саме щодо ситуації, коли ФОП лише здійснює оплату нерезиденту коштами благодійної організації, ІПК не містить.
✅ Щодо включення сум ПДВ до доходу ФОП – платника єдиного податку
🔸 ДПС зазначає, що доходом фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, яка здійснює діяльність як агент на підставі договору доручення, є сума винагороди.
🔸 При цьому ДПС посилається на п. 292.4 ПКУ, за яким у разі надання послуг або виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування чи за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного або агента.
🔸 ДПС також звертає увагу, що ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп повинні вести облік доходів у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а податкова декларація заповнюється на підставі первинних документів відповідно до п. 44.1 ПКУ.
✅ Щодо первинних документів і збереження неприбуткового статусу благодійної організації
🔸 ДПС зазначає, що благодійна організація у статусі неприбуткової організації в межах визначених статутом цілей, сфер та видів благодійної діяльності має право здійснювати операції з оплати послуг з використання рекламних сервісів у межах виконання благодійних програм.
🔸 Такі операції мають здійснюватися на підставі підтверджуючих документів згідно із законодавством України про благодійну діяльність та за умов дотримання вимог п. 133.4 ПКУ.
🔸 ДПС вказує, що документальне підтвердження таких операцій здійснюється за правилами бухгалтерського обліку.
🔸 Окремого переліку конкретних первинних документів, які є достатніми для підтвердження цільового використання коштів, у фінальній частині ІПК не наведено.
🔸 ДПС зазначає, що обов’язковими умовами для благодійної організації у статусі неприбуткової організації є, зокрема, використання доходів виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети, цілей, завдань та напрямів діяльності, визначених установчими документами в межах Закону № 5073, а також заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників, учасників, працівників, членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
🔸 На період дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану п. 133.4 ПКУ застосовується з урахуванням п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
🔸 У разі недотримання неприбутковою організацією вимог п. 133.4 ПКУ з урахуванням п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій із визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до пп. 133.4.3 та 133.4.4 ПКУ.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52, п. 1.1, пп. 5.1–5.3, п. 44.1, пп. «б» п. 185.1, пп. 14.1.565, пп. «є» пп. 14.1.565, пп. «д» пп. 14.1.139, пп. 20.1.6, п. 180.2, пп. 186.2–186.4, п. 186.3, п. 186.31, п. 186.4, п. 190.2, пп. «в» п. 193.1, ст. 201, п. 208.2, п. 208.4, п. 208.5, ст. 208¹, п. 208¹.2, п. 291.3, пп. 3 п. 291.4, п. 291.5, п. 291.6, пп. 292.1, п. 292.3, п. 292.4, п. 292.6, пп. 4 пп. 298.2.3, п. 296.1, п. 133.4, пп. 133.4.1, пп. 133.4.2, пп. 133.4.3, пп. 133.4.4, пп. 133.4.6, п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
🔸 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. 3, ст. 5, ч. 1 та ч. 3 ст. 11, п. 2, п. 6 ч. 2 ст. 14, ст. 16 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
🔸 абз. 1 ч. 2 ст. 6, ст. 1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
🔸 наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579».
🔸 Закон України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців».
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20