💬 Джерело
ІПК ДПС від 30.09.2025 № 5246/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство уклало з міською лікарнею договір про закупівлю операційного столу в ангіографічній версії.

🔸 Вартість медичного виробу за договором включала суму ПДВ.

🔸 Медичний виріб, який Товариство пропонувало у тендерній пропозиції, був ввезений на митну територію України в режимі імпорту із застосуванням ставки ПДВ 7 відсотків.

🔸 У зверненні зазначено, що очікувана вартість закупівлі в оголошенні та тендерній документації була визначена з ПДВ.

🔸 У тендерній документації та проекті договору не було визначено цільового призначення предмета закупівлі.

🔸 На підставі договору Товариство поставило медичний виріб покупцю, склало податкову накладну з нарахуванням ПДВ та зареєструвало її в ЄРПН.

🔸 У липні 2025 року покупець направив Товариству претензію з проханням повернути сплачений ПДВ.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи підлягає операція з постачання медичного виробу звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

🔸 За якою ставкою ПДВ Товариство мало складати та реєструвати в ЄРПН податкову накладну за операцією з постачання цього медичного виробу покупцю?

🔸 Чи потрібно складати розрахунок коригування до податкової накладної, оформленої на постачання медичного виробу, і як саме діяти щодо ПДВ за такою операцією?

🔸 На підставі яких документів Товариство могло дійти висновку про можливу наявність цільового призначення предмета закупівлі, передбаченого пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо застосування звільнення від ПДВ до постачання медичного виробу

🔸 ДПС зазначає, що режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, застосовується до операцій з постачання медичних виробів на митній території України за одночасного дотримання двох умов.

🔸 По-перше, такі медичні вироби мають бути призначені для використання у відповідних заходах суб’єктами, переліченими у пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, зокрема закладами охорони здоров’я.

🔸 По-друге, такі медичні вироби мають бути включені до Переліку № 1447.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що інформація щодо цілей використання медичних виробів може бути зазначена у договорі на їх постачання, укладеному між постачальником і покупцем.

🔸 При дотриманні зазначених умов операції Товариства з постачання медичних виробів на митній території України підлягають звільненню від оподаткування ПДВ.

🔸 У такому випадку Товариство зобов’язане скласти податкову накладну на отримувача медичних виробів без нарахування ПДВ.

✅ Щодо документів для підтвердження цільового призначення

🔸 ДПС зазначає, що нормами пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не визначено переліку підтверджуючих документів для цілей застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ.

✅ Щодо дій у разі помилкового нарахування ПДВ

🔸 ДПС зазначає, що якщо операція з постачання медичного виробу підлягала звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, але за нею були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та складена податкова накладна з нарахуванням ПДВ, то Товариству необхідно відкоригувати такі податкові зобов’язання.

🔸 При цьому, за позицією ДПС, Товариство і покупець мають провести перерахунки, за якими сума ПДВ, нарахована та сплачена у складі вартості медичного виробу і відображена в податковій накладній, має бути або повернута покупцю, або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок.

✅ Щодо оформлення розрахунку коригування і нової податкової накладної

🔸 ДПС зазначає, що при здійсненні такого коригування Товариство зобов’язане скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до раніше складеної податкової накладної, у якому показники щодо поставленого медичного виробу зазначаються зі знаком «мінус».

🔸 Також Товариство зобов’язане скласти податкову накладну на операцію з постачання медичного виробу, яка підлягала звільненню від оподаткування ПДВ, без нарахування ПДВ і з позначкою «Без ПДВ».

✅ Щодо остаточного підтвердження правомірності застосування звільнення

🔸 ДПС окремо вказує, що достовірність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та/або правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, може бути встановлена виключно за результатами перевірок, передбачених ПКУ.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 п. 1.1 ПКУ.

🔸 пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ.

🔸 пп. «в» п. 193.1 ПКУ.

🔸 пп. 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

🔸 постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 № 1447 «Про затвердження переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, та переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану для закладів охорони здоров’я Міністерства оборони».

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua