💬 Джерело
ІПК ДПС від 26.08.2025 № 4562/ІПК/99-00-07-05-01 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство здійснює роздрібну та оптову торгівлю продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
🔸 Товариство має філії на території України, які не мають окремого балансу, банківських рахунків, не ведуть самостійно розрахунки з оплати праці та не є самостійними платниками податків.
🔸 Бухгалтерський і податковий облік господарських операцій, у тому числі операцій філій, веде централізована бухгалтерія Товариства.
🔸 У зв’язку з тимчасовою окупацією частини території України та відсутністю безпечного і безперешкодного доступу до активів філії на окупованій території тимчасово припинили діяльність.
🔸 За даними бухгалтерського обліку на складах таких філій обліковуються товари, які стали непридатними для використання через закінчення строку споживання.
🔸 Товариство повідомило, що відповідно до облікової політики сформувало резерв знецінення запасів, який перекриває майбутні збитки від списання непридатного товару.
🔸 Суму сформованого резерву знецінення товару Товариство відобразило у рядку 2.2.1 додатка РІ до декларації з податку на прибуток.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи вважається закінчення строку придатності товару його втратою внаслідок дії обставин непереборної сили у період воєнного стану, зокрема для цілей застосування п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ у зв’язку з відсутністю доступу до товару через тимчасову окупацію?
🔸 Чи може підприємство провести інвентаризацію товару, строк придатності якого минув, за наявними документами та даними бухгалтерського обліку без очікування відновлення безперешкодного доступу до таких запасів, щоб мати підстави для списання цього товару за рахунок раніше сформованого резерву знецінення запасів?
🔸 Чи достатньо акта інвентаризації, проведеної за наявними документами та даними бухгалтерського обліку, а також листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 для врахування цих обставин при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ?
🔸 Чи достатньо акта інвентаризації, проведеної за наявними документами та даними бухгалтерського обліку, а також роз’яснень Торгово-промислової палати України для відображення у рядку 2.2.1 додатка РІ до декларації з податку на прибуток суми використання резерву знецінення запасів на списання товару, строк придатності якого минув?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо питання про форс-мажор і застосування п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ
🔸 ДПС зазначає, що безпосередньо питання, чи вважається закінчення строку придатності товару його втратою внаслідок дії обставин непереборної сили у період воєнного стану, зокрема у зв’язку з відсутністю доступу до такого товару на тимчасово окупованій території України, не належить до компетенції ДПС.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлює спеціальні правила з ПДВ для товарів, які були придбані з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях, але знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період воєнного чи надзвичайного стану.
🔸 ДПС зазначає, що за таких умов товари не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю, а тому обов’язок нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ не виникає.
✅ Щодо підтвердження форс-мажору для цілей ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що для цілей застосування п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ факт настання форс-мажорних обставин підтверджує сертифікат Торгово-промислової палати України.
🔸 Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, за позицією ДПС, має загальний інформаційний характер і не є доказом настання форс-мажору для конкретного суб’єкта господарювання у конкретному зобов’язанні.
🔸 ДПС вказує, що підтвердження знищення або втрати товарів унаслідок дії обставин непереборної сили повинно здійснюватися на підставі відповідних документів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини.
✅ Щодо інвентаризації та списання активів
🔸 ДПС зазначає, що відповідно до Порядку № 419 та Положення № 879 факт втрати можливості доступу до активу або втрати контролю над активом не є підставою для списання такого активу з балансу.
🔸 Для списання активу, за позицією ДПС, необхідно дотриматися вимог щодо проведення інвентаризації.
🔸 ДПС вказує, що така інвентаризація стане можливою після зникнення перешкод доступу до активів.
🔸 У цій ІПК ДПС також наводить підхід бухгалтерського обліку, за яким активи та запаси, що до введення воєнного стану обліковувались у бухгалтерському обліку та на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах бойових дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.
🔸 Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів, як зазначає ДПС, відображається у примітках до фінансової звітності.
✅ Щодо використання резерву знецінення запасів у податку на прибуток
🔸 ДПС зазначає, що різниці за резервами регулюються ст. 139 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що витрати на створення резерву для відшкодування витрат при знеціненні запасів відображаються у рядку 2.1.1 додатка РІ до декларації з податку на прибуток.
🔸 ДПС зазначає, що після проведення інвентаризації, яка стане можливою після зникнення перешкод доступу до активів, Товариство повинно відобразити суму використання створених резервів при знеціненні запасів у рядку 2.2.1 додатка РІ до декларації.
🔸 ДПС окремо вказує, що ПКУ не передбачає різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з уцінки оборотних активів (запасів), а такі операції враховуються за правилами бухгалтерського обліку.
✅ Щодо питань бухгалтерського обліку та методології інвентаризації
🔸 Питання бухгалтерського обліку активів, що перебувають на тимчасово окупованій території, втрати контролю над ними, проведення інвентаризації таких активів і документального оформлення відповідних операцій у частині методології такого обліку ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.
🔸 Окремої прямої відповіді на питання про можливість проведення інвентаризації лише за наявними документами без очікування відновлення доступу до активів ІПК не містить.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ
🔸 п. 1.1 ст. 1 ПКУ
🔸 ст. 5 ПКУ
🔸 пп. 14.1.36 ПКУ
🔸 пп. 14.1.244 ПКУ
🔸 п. 44.1 ПКУ
🔸 п. 44.2 ПКУ
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ
🔸 ст. 139 ПКУ
🔸 пп. 139.1.1 ПКУ
🔸 пп. 139.1.2 ПКУ
🔸 п. 138.1 ПКУ
🔸 пп. «а» п. 185.1 ПКУ
🔸 п. 198.5 ПКУ
🔸 п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ
🔸 Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами, ст. 8, ст. 9, ст. 10
🔸 постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності», абз. 10 п. 12
🔸 наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань», п. 5 розділу І, п. 8 розділу І, п. 4 розділу IV, п. 6 розділу IV
🔸 постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації»
🔸 Закон України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», ст. 14-1
🔸 наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897
🔸 лист Міністерства фінансів України від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254
🔸 лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Окремо можна переглянути вимоги до сертифіката ТПП для товарів і основних засобів, якщо списання стосується різних видів активів.
🔸 Для іншого сценарію псування товарів варто порівняти ПДВ при списанні зіпсованого товару через відсутність електроенергії.
🔸 Суміжний підхід ДПС наведено щодо втрати зерна на окупованій території, коли товар зберігався на зерновому складі.
🔸 Для порівняння можна також переглянути ситуацію, коли на ТОТ залишилися активи аптеки на тимчасово окупованій території.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua