💬 Джерело
ІПК ДПС від 29.05.2024 № 2962/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 ТОВ з 1997 року здійснює діяльність в Україні у сфері оптової торгівлі зрошувальними системами для виробників сільськогосподарської продукції.
🔸 До 24.02.2022 ТОВ вело діяльність і сплачувало податки на підконтрольній Україні території, зокрема в кількох регіонах України, з офісом в одній з областей.
🔸 ТОВ зазначає, що внаслідок військової агресії російської федерації зазнало збитків, до яких увійшли вартість основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, вартість товарно-матеріальних запасів і вартість дебіторської заборгованості.
🔸 Також у зверненні зазначено про упущену вигоду, пов’язану з неотриманим прибутком від реалізації втрачених ТМЦ та надлишковими витратами на релокацію на захід України.
🔸 Платник посилається на рішення господарського суду, яким встановлено завдання таких збитків у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.
🔸 ТОВ окремо зазначає, що на момент звернення відсутній механізм і процедура стягнення збитків з російської федерації.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є правомірним віднесення до витрат у податковому обліку списання дебіторської заборгованості як безнадійної за контрагентами на підставі сертифіката Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили, зазначених у рішенні суду?
🔸 Чи є правомірним віднесення до витрат у податковому обліку списання активів, що обліковуються на балансі, якщо їх втрату доведено у рішенні суду?
🔸 Чи є правомірним віднесення до витрат у податковому обліку списання ТМЦ, зазначених у рішенні суду, без нарахування ПДВ?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо списання дебіторської заборгованості як безнадійної
🔸 ДПС зазначає, що заборгованість вважається безнадійною, якщо її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією форс-мажорних обставин, підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що таким підтвердженням є сертифікат Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.
🔸 ДПС також звертає увагу, що для цілей податку на прибуток застосовуються різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, у тому числі якщо така заборгованість списується за рахунок резерву сумнівних боргів.
🔸 У цій ІПК ДПС окремо вказує, що таке зменшення застосовується незалежно від того, чи створювався резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.
🔸 Разом з тим ДПС зазначає, що при списанні такої дебіторської заборгованості діють і правила збільшення фінансового результату за пп. 139.2.1 ПКУ:
🔸 на суму витрат від списання понад суму резерву сумнівних боргів;
🔸 на всю суму списаної заборгованості, якщо резерв сумнівних боргів не створювався.
✅ Щодо списання основних засобів та інших матеріальних активів
🔸 ДПС, з посиланням на роз’яснення Міністерства фінансів України, зазначає, що активи, які до введення воєнного стану відображались у бухгалтерському обліку та на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних дій, продовжують обліковуватися у складі активів підприємства.
🔸 ДПС вказує, що сам факт втрати можливості доступу до активу або втрати контролю над ним не є підставою для списання такого активу з балансу.
🔸 Для списання активу на витрати підприємства, за позицією ДПС, необхідно дотриматися вимог щодо проведення інвентаризації, а це стає можливим після зникнення перешкод доступу до активів.
🔸 ДПС також зазначає, що підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати втрати від зменшення корисності необоротних активів до моменту доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття рішення про їх списання або відновлення корисності.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що виявлені за результатами інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів відображаються у складі витрат підприємства на підставі належним чином оформлених документів.
🔸 ДПС окремо зазначає, що інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів має наводитися у примітках до фінансової звітності.
✅ Щодо списання ТМЦ та питання ПДВ
🔸 Питання формування у бухгалтерському обліку витрат, пов’язаних із псуванням або знищенням товарів і ТМЦ, а також питання щодо підтвердних документів у частині методології такого обліку ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.
🔸 Окремої прямої відповіді на питання щодо правомірності списання ТМЦ без нарахування ПДВ ІПК не містить.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.11 ПКУ, пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ.
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ.
🔸 пп. 139.2.1 ПКУ, пп. 139.2.2 ПКУ.
🔸 п. 44.1 ПКУ, п. 44.2 ПКУ.
🔸 ст. 14-1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».
🔸 частина третя ст. 8, частина перша ст. 10, абз. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
🔸 абз. 10 п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419.
🔸 п. 8 розділу І, п. 5 розділу І, пп. 14, 15 розділу ІІ, п. 4 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, зі змінами.
🔸 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
Вебінар про сертифікати ТПП за посиланням нижче:
🔗 Пов’язані матеріали
🔸 Для схожого питання щодо боржників, які перебувають на ТОТ або поза юрисдикцією України, можна переглянути підхід ДПС до безнадійної заборгованості контрагентів з ТОТ.
🔸 Окремо варто звернути увагу на ПДВ-наслідки знищення ТМЦ, якщо такі ТМЦ були придбані з ПДВ та втрачені внаслідок бойових дій.
🔸 Для ситуацій із нерухомістю корисним є матеріал про податкові різниці при списанні знищених будівель та їх подальше відновлення як основних засобів.
🔸 Якщо активи залишилися на окупованій території, додатково можна переглянути позицію ДПС щодо списання товарних запасів на ТОТ з урахуванням інвентаризації, ПДВ та податку на прибуток.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua