💬 Джерело
ІПК ДПС від 24.12.2025 № 6859/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство є резидентом Дія Сіті та планує укласти договір добровільного медичного страхування зі страховиком, який має чинну ліцензію на відповідний вид страхування.
🔸 За договором страхувальником виступає Товариство, а застрахованими особами – його працівники та гіг-спеціалісти.
🔸 Договір передбачає два механізми страхових виплат: оплату медичних послуг страховиком безпосередньо закладу охорони здоров’я та компенсацію працівнику фактично понесених витрат на медичні послуги за наявності заяви і підтвердних документів.
🔸 Страхові платежі за всіх застрахованих осіб сплачує Товариство.
🔸 Товариство застосовує особливий режим оподаткування резидентів Дія Сіті щодо працівників і гіг-спеціалістів.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є компенсація вартості медичних послуг, яку страховик виплачує працівнику за договором добровільного медичного страхування, об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором?
🔸 Чи виникає у Товариства як роботодавця та резидента Дія Сіті обов’язок нараховувати єдиний внесок на такі компенсаційні страхові виплати?
🔸 Чи впливає на оподаткування те, що виплата здійснюється страховою компанією безпосередньо працівнику, а не закладу охорони здоров’я?
🔸 Чи може Товариство як резидент Дія Сіті застосовувати пп. 165.1.6 ПКУ щодо неоподаткування страхових платежів та страхових виплат у межах договорів добровільного медичного страхування?
🔸 Чи змінюється порядок оподаткування, якщо компенсація здійснюється як відшкодування працівнику витрат на консультацію, діагностику або лікування за наявності підтвердних документів?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо застосування пільги до страхових внесків за договорами добровільного медичного страхування
🔸 ДПС зазначає, що положення пп. «в» та «г» пп. 164.2.16 ПКУ застосовуються до страхових внесків, які резидент Дія Сіті сплачує за свій рахунок за працівників та гіг-спеціалістів за договорами добровільного медичного страхування, якщо такі договори відповідають вимогам пп. 14.1.52-1 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що однією з ознак такого договору є здійснення страхової виплати у разі настання страхового випадку на користь закладу охорони здоров’я.
✅ Щодо виплат страховика безпосередньо працівнику
🔸 ДПС зазначає, що якщо за договором страховик виплачує або компенсує страхову виплату на користь фізичних осіб або юридичних осіб, які не є закладами охорони здоров’я, то такий договір не вважається договором добровільного медичного страхування у розумінні пп. 14.1.521 ПКУ.
🔸 У такому випадку, за позицією ДПС, пільга з ПДФО та військового збору не застосовується.
🔸 ДПС прямо пов’язує це з тим, що пільговий режим можливий лише за договорами, які відповідають установленим ПКУ вимогам.
✅ Щодо оподаткування компенсації медичних витрат
🔸 ДПС зазначає, що у разі, якщо юридична особа здійснює відшкодування працівнику таких витрат, сума відшкодування включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу фізичної особи як додаткове благо.
🔸 Такий дохід, за висновком ДПС, оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.
🔸 У цій ІПК ДПС також вказує, що сам факт виплати не закладу охорони здоров’я, а працівнику, має значення для податкового режиму, оскільки за такого механізму не виконується вимога до договору добровільного медичного страхування у розумінні пп. 14.1.52-1 ПКУ.
✅ Щодо другого питання про єдиний внесок
🔸 ДПС зазначає, що дохід у вигляді компенсації вартості медичних послуг згідно з договором добровільного медичного страхування не є базою нарахування єдиного внеску.
🔸 ДПС посилається на Закон № 2464 та Перелік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1170, до якого включено платежі згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей.
✅ Щодо посилання на пп. 165.1.6 ПКУ
🔸 ІПК містить загальне посилання на норми розділу IV ПКУ та аналізує питання через пп. 164.2.16 ПКУ, пп. 164.2.17 ПКУ, пп. 14.1.52-1 ПКУ та норми щодо військового збору.
🔸 Окремої прямої відповіді саме щодо можливості застосування пп. 165.1.6 ПКУ у фінальній частині ІПК не наведено.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ
🔸 пп. «в» пп. 69.41.3 пп. 69.41 підрозділу 10 розділу XX ПКУ
🔸 пп. 14.1.52-1 ПКУ
🔸 пп. 14.1.180 ПКУ
🔸 пп. 163.1.1 ПКУ
🔸 ст. 165 ПКУ
🔸 пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ
🔸 пп. «г» пп. 164.2.16 ПКУ
🔸 пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ
🔸 п. 167.1 ПКУ
🔸 ст. 168 ПКУ
🔸 пп. 168.1.1 ПКУ
🔸 пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ
🔸 пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ
🔸 пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ
🔸 пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ
🔸 Закон України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування»: ст. 1, ч. 1 ст. 89, ч. 2 ст. 89
🔸 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»: п. 5 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 14¹ ст. 8, ч. 7 ст. 7
🔸 Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»
🔸 Закон України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»: п. 2, 3 ч. 1 ст. 5, п. 10 ч. 2 ст. 5
🔸 постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170: п. 2 розділу ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua