💬 Джерело
ІПК ДПС від 06.03.2026 № 1275/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство здійснює оптову торгівлю неспеціалізованими товарами.
🔸 Товариство через корпоративну картку оплачує нерезиденту послуги хмарного хостингу для зберігання даних корпоративного сайту.
🔸 У зверненні йдеться про оплату послуг, пов’язаних з користуванням хмарною інфраструктурою та сервісами нерезидента.
🤔 Питання платника податків
🔸 Які податкові наслідки має оплата нерезиденту за послуги хостингу в частині оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом походження з України?
🔸 Які податкові наслідки такої операції в частині податку на прибуток підприємств, зокрема щодо податкових різниць, а також чи вважається така операція імпортом послуг або оплатою роялті?
🔸 Які податкові наслідки така операція має в частині оподаткування ПДВ?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо податку на доходи нерезидента
🔸 ДПС зазначає, що порядок оподаткування залежить від фактичної сутності послуг хостингу та конкретних договірних умов.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо платежі за хостинг є оплатою за надання доступу до платформи, сервера або іншого хмарного ресурсу, то такі платежі розцінюються як компенсація вартості послуг, отриманих від нерезидента.
🔸 Для такого випадку ДПС зазначає, що ці платежі не є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ.
🔸 Окремо ДПС вказує, що якщо йдеться про надання виділеного серверу або фізичного обладнання, що знаходяться за межами митної території України, і такі послуги не належать до категорії електронних послуг та розглядаються як оренда серверів нерезидента за межами території України, то такі виплати не є доходом нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню за пп. 141.4.2 ПКУ.
✅ Щодо податку на прибуток підприємств і податкових різниць
🔸 ДПС зазначає, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансового результату до оподаткування з урахуванням різниць, передбачених ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо операції з придбання товарів, робіт або послуг у нерезидентів є контрольованими, платник самостійно коригує ціни за правилами трансфертного ціноутворення та визначає різницю відповідно до пп. 140.5.2 ПКУ.
🔸 Якщо такі операції не є контрольованими, застосовуються вимоги пп. 140.5.4 ПКУ.
🔸 Окремої прямої відповіді на питання, чи вважається така операція імпортом послуг, ІПК не містить.
🔸 Окремого прямого висновку щодо того, чи є така оплата роялті, у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що порядок оподаткування ПДВ залежить від місця постачання послуг та фактичної сутності відповідної операції.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо послуги, які Товариство отримує від нерезидента, за своєю фактичною сутністю належать до категорії послуг, визначених у п. 186.3 ПКУ, то місцем їх постачання є місце реєстрації отримувача послуг як суб’єкта господарювання.
🔸 У такому випадку операція нерезидента з постачання таких послуг Товариству є об’єктом оподаткування ПДВ.
🔸 За такою операцією Товариство як отримувач послуг від нерезидента зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну, включити її до складу податкових зобов’язань відповідного звітного періоду та зареєструвати її в ЄРПН.
🔸 ДПС також зазначає, що своєчасно зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для віднесення зазначених у ній сум ПДВ до податкового кредиту у періоді її складання.
✅ Щодо визначення виду послуг і коду за ДКПП
🔸 ДПС окремо зазначає, що для віднесення послуг, зазначених у зверненні, до відповідної категорії послуг та для визначення їх коду згідно з ДКПП слід звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» як розробника ДКПП.
✅ Застереження щодо індивідуального аналізу операції
🔸 ДПС підкреслює, що детальні висновки щодо кваліфікації та порядку оподаткування платежів на користь нерезидента мають розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення операцій та всіх первинних документів.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що при визначенні порядку оподаткування ПДВ необхідно встановити фактичну сутність операцій, місце постачання послуг, а також враховувати відображення таких операцій у бухгалтерському обліку.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ.
🔸 п. 1.1 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.54 ПКУ.
🔸 пп. 14.1.225 ПКУ.
🔸 п. 134.1 ПКУ.
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ.
🔸 пп. 39.5.4 ПКУ.
🔸 пп. 140.5.2 ПКУ.
🔸 пп. 140.5.4 ПКУ.
🔸 п. 141.4 ПКУ.
🔸 пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 пп. «в» пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 пп. «ґ» пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 пп. 141.4.2 ПКУ.
🔸 п. 185.1 ПКУ.
🔸 пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ.
🔸 ст. 186 ПКУ.
🔸 пп. 186.2 – 186.4 ПКУ.
🔸 п. 186.3 ПКУ.
🔸 п. 186.4 ПКУ.
🔸 ст. 180 ПКУ.
🔸 п. 180.2 ПКУ.
🔸 ст. 190 ПКУ.
🔸 п. 190.2 ПКУ.
🔸 ст. 193 ПКУ.
🔸 пп. «в» п. 193.1 ПКУ.
🔸 ст. 198 ПКУ.
🔸 пп. «в» п. 198.1 ПКУ.
🔸 п. 198.6 ПКУ.
🔸 ст. 201 ПКУ.
🔸 ст. 208 ПКУ.
🔸 п. 208.2 ПКУ.
🔸 п. 208.3 ПКУ.
🔸 ст. 208-1 ПКУ.
🔸 частина перша ст. 2, частина друга ст. 3 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2075-IX «Про хмарні послуги».
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua