💬 Джерело
ІПК ДПС від 14.02.2025 № 746/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Платник податків у січні 2025 року отримав від резидента Республіки Сінгапур програмне забезпечення Microsoft Office 365 у конкретній кількості – ліцензію на право користування строком на один рік.
🔸 Вартість такого програмного забезпечення становить до 1 млн гривень.
🔸 Програмне забезпечення придбавається для використання у власній господарській діяльності платника податків.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є платіж за таке програмне забезпечення роялті, якщо воно використовується у власній господарській діяльності?
🔸 Чи потрібно вимагати від нерезидента довідку, що підтверджує його резидентство у країні, з якою укладено міжнародний договір України?
🔸 Який орган має видавати таку довідку?
🔸 Чи потрібно вимагати від нерезидента додаткову довідку про те, що він зареєстрований у своїй країні платником податку на прибуток?
🔸 Чи потрібна така додаткова довідка для застосування міжнародного договору, якщо виплата підпадає під роялті, проценти або інші види доходів, визначених п. 141.4 ПКУ?
🔸 Чи підлягає така операція оподаткуванню ПДВ?
🔸 Під яким кодом послуги згідно з ДКПП слід реєструвати податкову накладну за такою номенклатурою?
🔸 Чи є така операція контрольованою для цілей трансфертного ціноутворення?
🔸 Чи застосовується до такої операції вимога щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на 30 відсотків вартості операцій?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо кваліфікації платежу як роялті
🔸 ДПС зазначає, що платіж за право використання програмного забезпечення не підпадає під визначення роялті, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми, а її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, тобто якщо використання здійснюється кінцевим споживачем.
🔸 ДПС вказує, що у разі виконання таких умов платежі за надання права на використання Microsoft Office 365 у власній господарській діяльності не є роялті.
✅ Щодо довідки про резидентство та застосування міжнародного договору
🔸 ДПС зазначає, що якщо платіж не вважається роялті, то він розцінюється як компенсація вартості послуг, у тому числі за надання права на використання програмного забезпечення, отриманих від нерезидента, і не є об’єктом оподаткування згідно з пп. 141.4.2 ПКУ.
🔸 ДПС вказує, що міжнародний договір застосовується для звільнення від оподаткування, зменшення ставки податку або повернення різниці між сплаченою сумою податку та сумою, яку нерезидент мав би сплатити відповідно до міжнародного договору України.
🔸 Для застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку нерезидент має надати податковому агенту довідку, яка підтверджує його статус податкового резидента відповідної країни.
🔸 ДПС зазначає, що така довідка видається компетентним уповноваженим органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, та повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України і засвідчена нотаріально.
🔸 У цій ІПК ДПС окремо наводить, що відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур компетентним органом у випадку Сінгапуру є Міністр фінансів або його повноважний представник.
🔸 ДПС також вказує, що для застосування переваг міжнародного договору має бути дотримана умова щодо відповідності отримання таких переваг об’єкту та цілям міжнародного договору України.
✅ Щодо додаткової довідки про реєстрацію нерезидента платником податку на прибуток
🔸 ДПС зазначає, що наявність інших довідок для застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки, зокрема довідки з податкової служби країни реєстрації нерезидента про те, що нерезидент зареєстрований у цій країні платником податку на прибуток, ПКУ не передбачена.
✅ Щодо ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що операція з постачання нерезидентом права на використання програмного продукту без передачі майнових прав на таку програмну продукцію для цілей ПДВ розцінюється як операція з постачання послуг.
🔸 Якщо платіж за надання права на використання програмного продукту вважається роялті у розумінні пп. 14.1.225 ПКУ, то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
🔸 Якщо такий платіж не вважається роялті у розумінні пп. 14.1.225 ПКУ, то операція нерезидента з постачання права на використання програмного продукту є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
🔸 ДПС окремо наголошує, що при визначенні порядку оподаткування ПДВ необхідно встановити фактичну сутність операції, місце її постачання, а також враховувати відображення такої операції у бухгалтерському обліку.
✅ Щодо коду послуги за ДКПП
🔸 ДПС зазначає, що у податковій накладній за оподатковуваною ПДВ операцією необхідно зазначати код послуги згідно з ДКПП.
🔸 Питання віднесення зазначених у зверненні послуг до відповідної категорії послуг та визначення коду за ДКПП ДПС відносить до компетенції ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем».
✅ Щодо контрольованої операції
🔸 ДПС зазначає, що господарські операції з нерезидентом визнаються контрольованими за наявності підстав, визначених пп. 39.2.1.1 ПКУ, та за умови одночасного виконання вартісних критеріїв, установлених пп. 39.2.1.7 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо операції з нерезидентом не відповідають вартісному критерію, установленому пп. 39.2.1.7 ПКУ, то такі операції не є контрольованими.
✅ Щодо коригування фінансового результату на 30 відсотків
🔸 ДПС зазначає, що 30-відсоткове коригування за пп. 140.5.4 ПКУ застосовується, зокрема, до операцій з нерезидентами, зареєстрованими у державах з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, або з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480.
🔸 ДПС прямо вказує, що Республіка Сінгапур не входить до переліку держав, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1045 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1505.
🔸 У разі якщо господарські операції здійснюються з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, і такі операції не є контрольованими, платник податків повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на 30 відсотків вартості придбаних послуг або підтвердити суму таких витрат за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ без подання звіту.
🔸 ДПС звертає увагу, що запит не містить достатньої інформації для надання вичерпної відповіді щодо визначення суми податкових зобов’язань при взаємовідносинах з нерезидентом.
🔸 ДПС зазначає, що такі висновки можуть надаватися за результатами детального вивчення умов зовнішньоекономічного договору, суттєвих обставин здійснення господарських операцій та всіх первинних документів.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 3 ПКУ
🔸 п. 1.1 ПКУ
🔸 пп. 14.1.185 ПКУ
🔸 пп. 14.1.203 ПКУ
🔸 пп. 14.1.225 ПКУ
🔸 п. 5.1 – 5.3 ПКУ
🔸 пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ
🔸 п. 186.3 ПКУ, зокрема пп. «а» і «в»
🔸 п. 186.4 ПКУ
🔸 пп. 196.1.6 ПКУ
🔸 п. 180.2 ПКУ
🔸 ст. 187 ПКУ
🔸 ст. 198 ПКУ
🔸 п. 201.1 ПКУ
🔸 ст. 201 ПКУ
🔸 ст. 208 ПКУ
🔸 пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ
🔸 пп. 141.4.2 ПКУ
🔸 п. 103.1 ПКУ
🔸 п. 103.2 ПКУ
🔸 п. 103.4 ПКУ
🔸 п. 103.5 ПКУ
🔸 пп. 39.2.1.1 ПКУ
🔸 пп. «в» пп. 39.2.1.4 ПКУ
🔸 пп. 39.2.1.7 ПКУ
🔸 пп. 39.2.1.9 ПКУ
🔸 пп. 134.1.1 ПКУ
🔸 пп. 140.5.4 ПКУ
🔸 п. 52.2 ПКУ
🔸 пп. «в» пп. 69.41.3 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ
🔸 ст. 418 Цивільного кодексу України
🔸 ч. 1 ст. 420, ч. 1 ст. 433, ст. 1107, глава 75 Цивільного кодексу України
🔸 п. 26 ст. 1 Закону України від 01 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права»
🔸 Закон України від 01 грудня 2022 року № 2807-IX «Про Національну програму інформатизації»
🔸 пп. «ii» п. 1 ст. 3 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка підписана 26 січня 2007, ратифікована Законом України 22 жовтня 2009 року № 1677-VI «Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і Протоколу до неї» та яка набрала чинності 18 грудня 2009 року
🔸 постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505
🔸 постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи», із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1307
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua