💬 Джерело
ІПК ДПС від 13.07.2023 № 1847/ІПК/99-00-21-02-02-06

📌 Ситуація із звернення
🔸 ТОВ є платником податку на прибуток та застосовує податкові різниці при визначенні об’єкта оподаткування.

🔸 ТОВ входить до міжнародної групи компаній та здійснює в Україні роздрібну торгівлю непродовольчими товарами через мережу магазинів під кількома брендами.

🔸 У своїй діяльності ТОВ використовує комплекс прав на інформацію щодо комерційного досвіду (ноу-хау) та комп’ютерні програми.

🔸 Права на ці об’єкти надає компанія групи, зареєстрована за законодавством Нідерландів і яка є податковим резидентом Нідерландів.

🔸 За використання цих об’єктів ТОВ сплачує єдиний ліцензійний збір, що розраховується від обороту, отриманого від продажу товарів під відповідним брендом.

🔸 Група розглядає права на зазначені об’єкти як єдиний комплекс прав, який неможливо передати у використання окремими частинами, тому не має можливості визначити вартість використання окремих елементів у складі такого комплексу.

🔸 Ноу-хау включає, зокрема, керівництва щодо підготовки товарів до продажу, продажу, приймання повернень, обліку запасів, управління персоналом, а також окремі технічні вимоги та процедури.

🔸 Умови використання ноу-хау не передбачають права ТОВ продати, іншим способом відчужити права на таку інформацію або оприлюднити її.

🔸 Комп’ютерні програми використовуються, зокрема, для управління продажами, обліку запасів та управління персоналом.

🔸 Умови використання комп’ютерних програм обмежені їх функціональним призначенням, а відтворення – кількістю копій, необхідних для такого використання кінцевим споживачем.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи повинно ТОВ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток та ПДВ за операціями зі сплати єдиного ліцензійного платежу одночасно застосовувати положення ПКУ про оподаткування роялті щодо платежу за надання права інтелектуальної власності на інформацію щодо комерційного досвіду (ноу-хау) та положення про оподаткування послуг щодо платежів за використання комп’ютерних програм, умови використання яких обмежені їх функціональним призначенням, а відтворення – кількістю копій, необхідних для такого використання?

📝 Відповідь ДПС

✅ Податок на прибуток: кваліфікація єдиного ліцензійного платежу
🔸 ДПС зазначає, що виплати нерезиденту у вигляді єдиного ліцензійного збору за надання права на використання об’єктів права інтелектуальної власності, а саме права на інформацію щодо комерційного досвіду (ноу-хау) та комп’ютерні програми, підлягають оподаткуванню відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ як роялті, якщо інше не передбачено міжнародним договором України з державою резиденції отримувача доходу.

🔸 У цій ІПК ДПС не розмежовує єдиний ліцензійний платіж на окрему частину за ноу-хау та окрему частину за використання комп’ютерних програм, а викладає підхід до всього такого платежу як до роялті для цілей оподаткування податком на прибуток.

✅ Податок на репатріацію та різниці з податку на прибуток
🔸 ДПС вказує, що роялті, які виплачуються нерезиденту з джерелом походження з України, оподатковуються у порядку та за ставками, встановленими п. 141.4 ПКУ.

🔸 Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, резидент, який здійснює таку виплату нерезиденту, утримує податок з доходів нерезидента за ставкою 15 відсотків під час виплати.

🔸 ДПС зазначає, що платник податку на прибуток при формуванні витрат за нарахуванням роялті на користь нерезидента визначає різниці відповідно до пп. 140.5.6, пп. 140.5.7 ПКУ.

🔸 Якщо операції з виплати роялті є контрольованими, різниця для коригування фінансового результату до оподаткування визначається відповідно до пп. 140.5.2 ПКУ.

✅ ПДВ: визначальним є фактична сутність операції та її кваліфікація
🔸 ДПС окремо підкреслює, що при визначенні порядку оподаткування операцій платник має керуватися принципом превалювання сутності над формою.

🔸 ДПС зазначає, що для цілей податкового обліку враховуються економічні наслідки господарських операцій, а не лише особливості їх оформлення.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що для цілей ПДВ значення має не сама сплата ліцензійного платежу, а операція з постачання послуг, у тому числі з надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

✅ ПДВ, якщо платіж не вважається роялті
🔸 ДПС зазначає, що місце постачання послуг з надання права на використання об’єктів інтелектуальної власності за ліцензійними договорами визначається за п. 186.3 ПКУ, тобто за місцем реєстрації отримувача послуг.

🔸 У разі якщо платежі за отримання права на використання об’єктів інтелектуальної власності не вважаються роялті, операція нерезидента з постачання ТОВ таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

🔸 За такою операцією ТОВ зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилом першої події, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ строки.

🔸 Зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту.

✅ ПДВ, якщо платіж вважається роялті
🔸 ДПС зазначає, що якщо платежі за отримання права на використання об’єктів інтелектуальної власності за ліцензійними договорами вважаються роялті, така операція нерезидента не буде об’єктом оподаткування ПДВ.

✅ Щодо необхідності аналізу документів у кожному конкретному випадку
🔸 ДПС окремо вказує, що кожен конкретний випадок таких податкових взаємовідносин потребує детального вивчення та аналізу договорів, первинних документів і матеріалів, які дозволяють ідентифікувати фактичну сутність операцій.

📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 пп. 14.1.225 ПКУ

🔸 пп. 134.1.1 ПКУ

🔸 абз. «в» пп. 141.4.1 ПКУ

🔸 пп. 141.4.2 ПКУ

🔸 пп. 140.5.6 ПКУ

🔸 пп. 140.5.7 ПКУ

🔸 пп. 140.5.2 ПКУ

🔸 пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ

🔸 пп. «а» п. 186.3 ПКУ

🔸 пп. «в» п. 186.3 ПКУ

🔸 п. 186.4 ПКУ

🔸 пп. 196.1.6 ПКУ

🔸 п. 187.8 ПКУ

🔸 п. 180.2 ПКУ

🔸 п. 190.2 ПКУ

🔸 пп. «в» п. 193.1 ПКУ

🔸 пп. 198.1 ПКУ

🔸 пп. 198.2 ПКУ

🔸 пп. 208.2 ПКУ

🔸 пп. 208.3 ПКУ

🔸 ст. 201 ПКУ

🔸 ст. 208 ПКУ

🔸 ст. 180 ПКУ

🔸 пп. 186.2 – 186.4 ПКУ

🔸 ст. 187 ПКУ

🔸 ст. 198 ПКУ

🔸 ст. 201 ПКУ

🔸 ст. 418 Цивільного кодексу України

🔸 ч. 1 ст. 420, ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України

🔸 Глава 75 Цивільного кодексу України

🔸 ст. 1107 Цивільного кодексу України

🔸 ст. 1108 Цивільного кодексу України

🔸 ст. 1109 Цивільного кодексу України

🔸 ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

🔸 п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями

❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua