💬 Джерело

ІПК ДПС від 01.05.2025 № 2403/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 У 2012 році між Товариством як позичальником та Нерезидентом 1 як позикодавцем було укладено договір позики.

🔸 У 2020 році між Товариством, Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2 було укладено договір відступлення права вимоги, за яким право вимоги за договором позики перейшло до Нерезидента 2.

🔸 У 2023 році між Товариством, Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3 було укладено договір відступлення права вимоги, за яким право вимоги за договором позики перейшло до Нерезидента 3.

🔸 Нерезидент 3 є резидентом Естонської Республіки.

🔸 На виконання умов договору позики Товариство має намір сплатити кредитору проценти за користування позикою.

🤔 Питання платника податків

🔸 Які документи є необхідними та достатніми для підтвердження належності Нерезидента 3 до резидентства Естонської Республіки з метою застосування пункту 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно?

🔸 Чи має право Товариство за наявності довідки про резидентство № 8-8.1/1475, виданої 03.01.2025 компетентним органом Естонської Республіки, утримати податок з доходу Нерезидента 3 у вигляді процентів за позикою за ставкою 10 %?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо можливості застосування ставки 10 % до процентів

🔸 ДПС зазначає, що при виплаті процентів на користь Нерезидента 3 платник податків може застосувати зменшену ставку податку 10 % від загальної суми процентів, передбачену Конвенцією, на час виплати доходу.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що застосування такої ставки можливе за умови дотримання відповідних положень Конвенції та за наявності документального підтвердження того, що Нерезидент 3 є одночасно резидентом Естонської Республіки та бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.

✅ Щодо документів для підтвердження резидентства

🔸 ДПС зазначає, що підставою для застосування зменшеної ставки є довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом Естонської Республіки.

🔸 Така довідка має бути видана компетентним (уповноваженим) органом Естонської Республіки, визначеним Конвенцією, за формою, затвердженою згідно із законодавством Естонської Республіки.

🔸 ДПС вказує, що для прийняття в Україні така довідка повинна відповідати вимогам пункту 103.5 ПКУ, а саме містити апостиль, передбачений статтею 4 Гаазької Конвенції, бути перекладеною відповідно до законодавства України та нотаріально засвідченою.

✅ Щодо підтвердження статусу бенефіціарного отримувача доходу

🔸 ДПС зазначає, що також мають бути наявні документи, які підтверджують статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.

🔸 У цій ІПК ДПС наводить як приклади таких документів, зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів.

🔸 ДПС окремо вказує, що чинне законодавство не встановлює форму єдиного документа, який підтверджує статус контрагента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, який повинна мати особа на момент виплати.

✅ Щодо довідки про резидентство, наданої у зверненні

🔸 ДПС не надає окремого висновку про достатність саме довідки № 8-8.1/1475, виданої 03.01.2025, для застосування ставки 10 %.

🔸 ІПК містить загальну відповідь про вимоги до документального підтвердження резидентства та статусу бенефіціарного отримувача доходу, але не містить окремої прямої відповіді щодо правомірності застосування ставки на підставі конкретно поданої довідки.

✅ Щодо оцінки конкретних документів

🔸 ДПС окремо зазначає, що індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.

🔸 Питання підтвердження конкретними документами правомірності застосування пільгової ставки оподаткування при виплаті процентів нерезиденту ДПС відносить до предмета податкового контролю.

🔸 ДПС також зазначає, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням і аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, що дозволяють ідентифікувати їх фактичну сутність.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 Стаття 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ.

🔸 Пункт 133.2 статті 133 розділу ІІІ ПКУ.

🔸 Пункт 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ.

🔸 Підпункт «а» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ.

🔸 Підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ.

🔸 Стаття 103 розділу ІІ ПКУ, зокрема пункти 103.1, 103.2, 103.3, 103.4, 103.5.

🔸 Стаття 3 розділу І ПКУ.

🔸 Підпункт 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

🔸 Стаття 13 Закону України «Про міжнародне приватне право».

🔸 Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05 жовтня 1961 року, зокрема статті 1, 3, 4.

🔸 Конвенція між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, зокрема стаття 1, пункт 3 статті 2, стаття 4, стаття 11, у тому числі пункти 2, 4, 5, 7, а також стаття 24.

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua