💬 Джерело
ІПК ДПС від 19.11.2024 № 5330/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство уклало 28.02.2011 кредитний договір із резидентом Республіки Кіпр для поповнення оборотних коштів.
🔸 За цим договором процентна ставка становила 11 % річних, а з 01.08.2019 її було знижено до 7,25 % річних.
🔸 Другий кредитний договір із тим самим нерезидентом був укладений 17.09.2012.
🔸 За другим договором процентна ставка становила 11 % річних, а з 01.08.2019 її було знижено до 5,5 % річних.
🔸 Товариство нараховувало проценти на основну суму за кредитними договорами у бухгалтерському та податковому обліку відповідно до умов договорів.
🔸 При виплаті процентів товариство утримувало податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України з урахуванням положень міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.
🔸 У 2024 році кредитор повідомив товариство, що кредитні ризики, пов’язані з воєнним станом в Україні, а також валютні обмеження на перерахування основної суми та процентів унеможливлюють швидке отримання коштів за кредитними договорами та суттєво погіршують його фінансовий стан.
🔸 Первісний кредитор – резидент Республіки Кіпр – здійснив відступлення права вимоги за цими договорами резидентам України – фінансовим компаніям.
🔸 Під час відступлення прав вимоги від первісного кредитора до нових кредиторів – резидентів України товариство-боржник не сплачувало податок на доходи нерезидента щодо процентів та основної суми.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи мало товариство обов’язок сплачувати податок на доходи нерезидентів відповідно до п. 141.4 ПКУ щодо процентів та основної суми за договорами цесії, якщо товариство не здійснювало будь-якої виплати доходу на адресу нерезидента – первісного кредитора під час та після відступлення прав вимоги за кредитними договорами до кредиторів – резидентів України?
🔸 Чи має товариство обов’язок сплачувати податок на доходи нерезидентів відповідно до п. 141.4 ПКУ щодо процентів та основної суми, права вимоги на які нові кредитори – резиденти України придбали за договорами цесії, а погашення здійснюється товариством на рахунки нових кредиторів – резидентів України?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо оподаткування процентів при виплаті нерезиденту
🔸 ДПС зазначає, що дохід у вигляді процентів за кредитом, наданим нерезидентом, підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 ПКУ під час виплати такому нерезиденту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.
✅ Щодо тіла кредиту при виплаті нерезиденту
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що сплата тіла кредиту на користь нерезидента не є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента відповідно до п.п. 141.4.2 ПКУ.
✅ Щодо нарахованих, але не виплачених процентів у разі відступлення права вимоги
🔸 ДПС зазначає, що якщо проценти за наданий кредит нерезиденту нараховувалися, але не були виплачені, то податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України з таких нарахованих доходів резидентом-боржником не сплачується.
🔸 У цій ІПК ДПС окремо вказує, що це стосується також випадку відступлення кредиторами-нерезидентами прав вимоги за таким кредитом іншим особам.
✅ Щодо виплат новому кредитору – резиденту України після відступлення права вимоги
🔸 ДПС зазначає, що у разі переуступки нерезидентом-кредитором права вимоги боргу новому кредитору – резиденту України основна сума боргу та проценти, які будуть сплачені резидентом-боржником такому кредитору – резиденту України, не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52 Податкового кодексу України.
🔸 п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
🔸 п.п. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
🔸 п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
🔸 п.п. «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
🔸 п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
🔸 ч. 1 ст. 511 Цивільного кодексу України.
🔸 п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України.
🔸 ст. 513 Цивільного кодексу України.
🔸 ст. 514 Цивільного кодексу України.
🔸 ст. 520 Цивільного кодексу України.
🔸 ч. 1 ст. 521 Цивільного кодексу України.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua