💬 Джерело

ІПК ДПС України від 01.11.2024 № 5103/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах.

🔸 Товариство уклало договір грошового рахунку з пов’язаною особою – нерезидентом із Німеччини, організаційно-правова форма якого – KGaA (Kommandit Gesellschaft auf Aktien).

🔸 Договір передбачає можливість отримання позики.

🔸 За умовами договору проценти нараховуються лише на ті позиції, які підлягають оплаті.

🔸 На незакриті позиції проценти нараховуються після настання строку платежу 15 числа наступного місяця.

🔸 Якщо нараховані проценти за користування позикою не сплачуються у встановлений строк, на суми таких нарахованих процентів нараховуються додаткові проценти.

🔸 За умовами договору нараховані, але не сплачені проценти стають базою для нарахування процентів за методом «складного відсотка».

🔸 Водночас договір не передбачає перекласифікації процентів, які стали базою для нарахування процентів за методом «складного відсотка», в основну суму боргу.

🤔 Питання платника податків

🔸 У який момент у товариства виникає обов’язок нарахувати та утримати податок на доходи нерезидентів щодо процентів за позикою: у момент, коли несплачені вчасно проценти стають базою для нарахування процентів за методом «складного відсотка» відповідно до абзацу третього п.п. 141.4.2 ПКУ?

🔸 Чи виникає такий обов’язок під час виплати (перерахування) процентів позикодавцю відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 ПКУ?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо моменту сплати податку на доходи нерезидента при виплаті процентів

🔸 ДПС зазначає, що податок на доходи нерезидента сплачується одночасно з виплатою доходу нерезиденту у вигляді процентів за позикою, незалежно від періоду їх нарахування.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що для доходів нерезидента у вигляді процентів застосовується правило утримання податку під час виплати такого доходу.

✅ Щодо застосування формули з абзацу третього п.п. 141.4.2 ПКУ

🔸 ДПС зазначає, що якщо дохід нерезидента у вигляді процентів сплачується у формі, відмінній від грошової, або якщо податок не був утриманий під час їх сплати, податок на доходи нерезидента розраховується за формулою, передбаченою абзацом третім п.п. 141.4.2 ПКУ.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання про виникнення обов’язку саме в момент, коли несплачені проценти стають базою для нарахування процентів за методом «складного відсотка», ІПК не містить.

✅ Щодо оподаткування нарахування процентів за борговими зобов’язаннями

🔸 ДПС окремо зазначає, що оподаткування операцій з нарахування процентів за борговими зобов’язаннями з нерезидентами здійснюється відповідно до п.п. 140.1 – 140.3 ПКУ, якими передбачено різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

✅ Щодо організаційно-правової форми KGaA та контрольованих операцій

🔸 ДПС вказує, що Кабінетом Міністрів України затверджено Перелік № 480, до якого включено організаційно-правову форму резидента Німеччини KGaA.

🔸 У цій ІПК ДПС зазначає, що операції з нарахування процентів за надану позику резидентом Німеччини з організаційно-правовою формою KGaA можуть підпадати під визначення контрольованих відповідно до п.п. «а» та «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у разі досягнення вартісних критеріїв.

🔸 ДПС також зазначає, що за такими операціями можуть виникати різниці згідно з п.п. 140.5.2 ПКУ.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ.

🔸 п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

🔸 п.п. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

🔸 п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

🔸 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 п.п. «а» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

🔸 п.п. 140.1 – 140.3 ст. 140 ПКУ.

🔸 п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ.

🔸 п.п. «а» та «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

🔸 п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

🔸 постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи».

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua