💬 Джерело

ІПК ДПС від 24.09.2025 № 5144/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Платник податків є об’єднанням організацій роботодавців, утвореним відповідно до законів України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», «Про колективні договори і угоди» та «Про соціальний діалог в Україні».

🔸 У зверненні зазначено, що Об’єднання є неприбутковою громадською організацією та діє в межах статутної діяльності з дотриманням вимог п. 133.4 ПКУ.

🔸 У зв’язку з російською агресією працівниця Об’єднання виїхала з України та перебуває в Республіці Австрія понад 183 дні у будь-якому дванадцятимісячному періоді, що починається або закінчується в поточному фінансовому році.

🔸 У зверненні також зазначено, що працівниця вийшла заміж за громадянина Австрії та має життєві інтереси в цій державі.

🔸 На підставі ст. 60² КЗпП та наказу Об’єднання від 24.02.2022 № 08-ОД працівниця продовжує дистанційно працювати на користь юридичної особи – резидента України.

🔸 Об’єднання не має постійного представництва чи постійної бази в Республіці Австрія.

🔸 Працівниця отримує дохід у вигляді заробітної плати, з якої Об’єднання утримує та перераховує до бюджету України ПДФО за ставкою 18 відсотків і військовий збір за ставкою 5 відсотків.

🔸 У зверненні платник послався на Конвенцію між Урядом Республіки Австрія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи правомірно Об’єднання може виплачувати працівниці – громадянці України, яка є резидентом Республіки Австрія, заробітну плату без утримання та перерахування до державного бюджету України ПДФО і військового збору, якщо така працівниця надасть довідку згідно з вимогами п. 103.4 та п. 103.5 ПКУ, зокрема довідку Австрійського фінансового управління із зазначенням індивідуального податкового номеру в Австрії або сертифікат про статус податкового резидента від податкових органів Австрії?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо визначення резидентського статусу фізичної особи

🔸 ДПС зазначає, що для визначення порядку оподаткування доходів фізичної особи вирішальним є її резидентський статус.

🔸 У цій ІПК ДПС наводить критерії визначення фізичної особи резидентом України за пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ, зокрема критерії місця проживання, постійного місця проживання, центру життєвих інтересів, перебування в Україні не менше 183 днів, а також громадянства України у випадку, коли статус неможливо визначити за попередніми критеріями.

🔸 ДПС вказує, що якщо фізична особа не може бути визнана резидентом України за критеріями, визначеними пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ, то така особа може вважатися нерезидентом.

🔸 Разом з тим ДПС окремо зазначає, що у разі дотримання вимог пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ фізична особа у розумінні ПКУ може вважатися резидентом України.

✅ Щодо оподаткування зарплати нерезидента за правилами ПКУ

🔸 ДПС зазначає, що фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, є платником ПДФО.

🔸 ДПС вказує, що доходи з джерелом їх походження в Україні, які виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною особою, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів, а такий резидент є податковим агентом нерезидента.

🔸 Заробітна плата, нарахована відповідно до трудового договору, включається до загального місячного оподатковуваного доходу.

🔸 Податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід, зобов’язаний утримувати ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 5 відсотків.

✅ Щодо застосування Конвенції з Австрією

🔸 ДПС зазначає, що в українсько-австрійських податкових відносинах застосовується Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, із змінами, внесеними Протоколом, ратифікованим Законом України від 16 грудня 2020 року № 1099-IX.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що питання оподаткування доходів від роботи за наймом у загальному порядку регулюється ст. 15 Конвенції.

🔸 ДПС зазначає, що п. 1 ст. 15 Конвенції встановлює загальний підхід, за яким дохід від роботи за наймом підлягає оподаткуванню у Договірній Державі, де фактично здійснюється така робота.

🔸 ДПС вказує, що за загальноприйнятим правилом місцем фактичного здійснення роботи є місце, де найманий працівник фізично присутній під час виконання роботи, за яку роботодавець сплачує винагороду.

🔸 Водночас з огляду на дистанційний режим роботи, ДПС зазначає, що винагорода за роботу у дистанційному режимі резидента Республіки Австрія – працівника української компанії відповідно до п. 1 ст. 15 Конвенції може оподатковуватись в Україні.

✅ Щодо умов п. 2 ст. 15 Конвенції

🔸 ДПС зазначає, що винагорода резидента Республіки Австрія у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Україні, оподатковується тільки в Австрії лише за умови одночасного виконання всіх умов, передбачених пп. «а» – «с» п. 2 ст. 15 Конвенції.

🔸 У випадку, що розглядається, ДПС вказує, що одна з умов, а саме умова, передбачена пп. «b» п. 2 ст. 15 Конвенції, не виконується, оскільки заробітна плата виплачується працівниці – резиденту Республіки Австрія роботодавцем, який є резидентом України.

🔸 У зв’язку з цим ДПС зазначає, що Україна має право на оподаткування такої винагороди за правилами, встановленими українським податковим законодавством.

✅ Щодо довідки про статус податкового резидента та застосування міжнародного договору

🔸 ДПС зазначає, що порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування щодо повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 ПКУ.

🔸 ДПС вказує, що підставою для звільнення або зменшення оподаткування є подання нерезидентом податковому агенту довідки про підтвердження статусу резидента відповідної країни з урахуванням вимог пп. 103.5 і 103.6 ПКУ, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

🔸 У разі неподання такої довідки доходи нерезидента з джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України.

🔸 Водночас у цій ІПК ДПС зазначає, що податковий агент має право самостійно застосувати зменшену ставку податку на доходи фізичних осіб при оподаткуванні заробітної плати співробітника – нерезидента за умови надання такою фізичною особою відповідної довідки або її нотаріально засвідченої копії про підтвердження статусу резидента країни, з якою укладено міжнародний договір України.

🔸 ДПС також вказує, що така довідка видається компетентним органом відповідної країни за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, і повинна бути належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України.

✅ Щодо військового збору

🔸 Окремої прямої відповіді щодо можливості неутримання військового збору у разі подання довідки про статус податкового резидента у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо необхідності індивідуального аналізу документів

🔸 ДПС зазначає, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства кожен конкретний випадок виникнення податкових відносин потребує детального вивчення документів і матеріалів, які стосуються порушених питань.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 п. 133.4 ПКУ

🔸 п. 191.1 ПКУ

🔸 пп. 14.1.213 ПКУ

🔸 пп. 14.1.122 ПКУ

🔸 пп. 14.1.180 ПКУ

🔸 пп. 162.1.1 ПКУ

🔸 пп. 162.1.2 ПКУ

🔸 пп. 162.1.3 ПКУ

🔸 пп. 163.1.1 ПКУ

🔸 пп. 163.2.1 ПКУ

🔸 пп. 164.2.1 ПКУ

🔸 п. 167.1 ПКУ

🔸 пп. 170.10.1 ПКУ

🔸 пп. 170.10.3 ПКУ

🔸 пп. 168.1.1 ПКУ

🔸 п. 3.2 ПКУ

🔸 п. 103.4 ПКУ

🔸 п. 103.5 ПКУ

🔸 п. 103.10 ПКУ

🔸 пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ

🔸 пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ

🔸 пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ

🔸 пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ

🔸 ст. 60² Кодексу законів про працю України

🔸 ст. 29 Цивільного кодексу України

🔸 ст. 4 Митного кодексу України

🔸 Закон України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності»

🔸 Закон України «Про колективні договори і угоди»

🔸 Закон України «Про соціальний діалог в Україні»

🔸 Закон України від 17 березня 1999 року № 500-XIV

🔸 Закон України від 16 грудня 2020 року № 1099-IX

🔸 ст. 1, п. 1 ст. 3, ст. 4, п. 3 ст. 2, п. 4 ст. 2, п. 1 ст. 15, п. 2 ст. 15, ст. 23 Конвенції між Урядом Республіки Австрія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua