💬 Джерело

ІПК ДПС від 03.10.2025 № 5291/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Засновниками Товариства є фізичні особи – резиденти України та юридична особа – нерезидент, резидент Кіпру.

🔸 Засновником такої юридичної особи – нерезидента є фізична особа – резидент України.

🔸 За результатами господарської діяльності засновники планують приймати рішення про виплату дивідендів, у тому числі на користь юридичної особи – нерезидента.

🔸 Така юридична особа – нерезидент є контрольованою іноземною компанією у розумінні ПКУ.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи потрібно включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента України дивіденди, виплачені українською юридичною особою на користь КІК, якщо при такій виплаті був сплачений податок в Україні у розмірі 15 відс. від отриманого доходу?

🔸 Чи потрібно включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента України дивіденди, виплачені українською юридичною особою на користь КІК без сплати податку в Україні у зв’язку із застосуванням міжнародного договору України?

🔸 За якою ставкою оподатковуються такі дивіденди фізичною особою у разі включення їх до оподатковуваного доходу?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо дивідендів, виплачених КІК зі сплатою податку 15 відс. в Україні

🔸 ДПС зазначає, що якщо юридична особа – резидент виплачує на користь контрольованої іноземної компанії дохід у вигляді дивідендів зі сплатою податку у розмірі 15 відс., то такий дохід не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що такий підхід застосовується з урахуванням положень абз. 5 пп. 170.13.3 ПКУ.

🔸 Також ДПС посилається на правило, за яким дивіденди, що вважаються отриманими платником податку відповідно до абз. 1 пп. 170.13.3 ПКУ та раніше оподатковані на рівні юридичної особи України у порядку, визначеному пп. 141.4.2 ПКУ, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

✅ Щодо оподаткування прибутку КІК і дивідендів, отриманих КІК від українських юридичних осіб

🔸 ДПС наводить положення ПКУ, за якими контролююча особа визначає частину прибутку КІК та включає її до загального оподатковуваного доходу.

🔸 Окремо ДПС зазначає, що сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.

🔸 ДПС також наводить положення ПКУ, за якими така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого КІК отримала дивіденди, та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ, якщо вона отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток, крім інститутів спільного інвестування.

🔸 При цьому ДПС окремо наводить положення ПКУ про те, що така сума не враховується під час визначення частини прибутку КІК та не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи у випадках, передбачених п. 170.13 ПКУ.

✅ Щодо дивідендів, виплачених без сплати податку в Україні у зв’язку із застосуванням міжнародного договору

🔸 ІПК містить посилання на пп. 141.4.2 ПКУ, за яким податок із доходів нерезидента у розмірі 15 відс. утримується, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

🔸 Окремої прямої відповіді на питання про включення до оподатковуваного доходу фізичної особи дивідендів, виплачених КІК без сплати податку в Україні у зв’язку із застосуванням міжнародного договору, у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо ставки оподаткування для фізичної особи у разі включення дивідендів до оподатковуваного доходу

🔸 У тексті ІПК ДПС наводить норми ПКУ, за якими іноземні доходи загалом оподатковуються за ставкою 18 відс., крім випадків, прямо передбачених ПКУ.

🔸 Разом з тим щодо дивідендів, отриманих КІК від юридичних осіб України, ДПС також наводить положення про оподаткування за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ.

🔸 Окремого самостійного висновку щодо третього питання у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Загальне застереження ДПС

🔸 ДПС зазначає, що висновки щодо оподаткування конкретних операцій можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, якими вони супроводжуються.

📚 Норми, на які посилається ДПС

🔸 ст. 52 ПКУ

🔸 пп. 14.1.49 ПКУ

🔸 пп. 14.1.55 ПКУ

🔸 пп. 162.1.1 ПКУ

🔸 пп. 163.1.3 ПКУ

🔸 п. 167.1 ПКУ

🔸 п. 167.2 ПКУ

🔸 пп. 167.5.4 ПКУ

🔸 п. 170.2 ПКУ

🔸 пп. 170.11.1 ПКУ

🔸 п. 170.11 ПКУ

🔸 пп. 170.13.1 ПКУ

🔸 пп. 170.13.2.1 ПКУ

🔸 пп. 170.13.2.2 ПКУ

🔸 пп. 170.13.2.3 ПКУ

🔸 пп. 170.13.2.4 ПКУ

🔸 пп. 170.13.3 ПКУ

🔸 п. 170.13 ПКУ

🔸 п. 170.131 ПКУ

🔸 пп. 1 п. 170.131 ПКУ

🔸 пп. 141.4.1 ПКУ

🔸 пп. 141.4.2 ПКУ

🔸 пп. 39-2.3.2.7 ПКУ

🔸 ст. 39-2 ПКУ

❗️ Застереження від команди First Pro Tax

👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.

👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.

🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20

📧 v.smerdov@1tax.com.ua