💬 Джерело
ІПК ДПС від 15.01.2024 № 235/ІПК/99-00-04-03-02 ІПК
📌 Ситуація із звернення
🔸 Представництво повідомило, що у 2020 році було постійним представництвом компанії, зареєстрованої відповідно до законодавства Естонської Республіки.
🔸 На момент подання звернення Представництво було платником ПДВ та сплачувало податок на прибуток.
🔸 Компанія, інтереси якої в Україні представляло Представництво, у 2020 році була власником об’єктів нерухомості, розташованих у м. Одесі.
🔸 У межах діяльності, передбаченої положенням про Представництво, протягом 2020 року Представництво надавало в оренду та продавало нерухомість, що належала Компанії.
🔸 У зв’язку з цим на поточному рахунку Представництва у 2020 році були кошти, отримані від оренди та продажу таких об’єктів нерухомості.
🔸 Представництво планувало до кінця 2020 року перерахувати частину доходу на рахунок Компанії.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи має право Представництво перераховувати Компанії частину виручки, отриманої протягом звітного року, до подання декларації з податку на прибуток та сплати податку на прибуток, і чи виникає у такому випадку податок на репатріацію, а також чи враховується він при сплаті податку на прибуток за результатами звітного року.
🔸 Як при продажу об’єкта нерухомості Представництво повинно розрахувати прибуток, з якого потрібно сплатити податок на прибуток, якщо об’єкт нерухомості перебуває на балансі Компанії – нерезидента.
🔸 Як у цьому випадку повинні враховуватись витрати на утримання Компанією в країні реєстрації, та чи може Компанія щомісяця виставляти кошторис для переказу коштів з Представництва на Компанію для покриття витрат Компанії в Естонії.
🔸 Чи вважається операція з перерахування Представництвом на Компанію виручки понад 10 мільйонів гривень контрольованою, якщо до перерахування Представництво сплатить з неї 18 % податку на прибуток.
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо статусу платника податку на прибуток та обов’язків представництва
🔸 ДПС зазначає, що до 31.12.2020 обов’язок визначати податкові зобов’язання, подавати звітність з податку на прибуток та утримувати податок з доходів нерезидента при виплаті таких доходів зберігався за постійним представництвом нерезидента.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що з 01.01.2021 платниками податку на прибуток є вже нерезиденти, які здійснюють діяльність через постійне представництво, а не самі постійні представництва.
🔸 Водночас постійні представництва, які були зареєстровані платниками податків до 01.01.2021, залишаються платниками відповідних податків до реєстрації нерезидента як платника податку на прибуток.
✅ Щодо перерахування нерезиденту доходів від оренди та продажу нерухомості
🔸 ДПС зазначає, що якщо у 2020 році до моменту визначення податкових зобов’язань та подання податкової звітності з податку на прибуток за 2020 рік Представництво здійснює виплати доходів від оренди та продажу об’єктів нерухомості, які належать нерезиденту, то Представництво зобов’язане утримувати податок з таких доходів із джерелом походження з України за ставкою 15 %.
🔸 ДПС окремо вказує, що доходи у вигляді виручки від реалізації товарів, робіт, послуг, отримані від провадження господарської діяльності та перераховані Представництвом на рахунки нерезидента за кордон, оподатковуються податком на прибуток за ставкою 18 % та не оподатковуються податком з доходів нерезидентів за ставкою 15 % згідно з пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 Окремого висновку щодо врахування податку, утриманого при виплаті доходу нерезиденту, при сплаті податку на прибуток за результатами звітного року у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо визначення прибутку при продажу нерухомості у 2020 році
🔸 ДПС зазначає, що за звітний період 2020 року об’єкт оподаткування податком на прибуток у постійних представництв нерезидентів міг визначатися одним із трьох способів:
🔸 у загальному порядку, встановленому для платників – резидентів відповідно до розділу III ПКУ;
🔸 на підставі окремого балансу фінансово-господарської діяльності нерезидента, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог ст. 39 ПКУ;
🔸 як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, з урахуванням вимог ст. 39 ПКУ, якщо неможливо визначити прибуток шляхом прямого підрахування.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що оскільки у зверненні не зазначено, який саме спосіб визначення об’єкта оподаткування застосовувався Представництвом, то у випадку заявника такий об’єкт оподаткування за 2020 рік міг визначатися одним із трьох наведених способів.
🔸 ДПС також зазначає, що за 2020 рік постійне представництво могло використовувати форми відповідних розрахунків, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.
✅ Щодо витрат Компанії в країні реєстрації та можливості їх покриття коштами Представництва
🔸 ДПС зазначає, що положення ПКУ не передбачають різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів, перерахованих постійному представництву для його утримання, або призначених для розрахунків з резидентом за надані послуги чи виконані роботи для нерезидента.
🔸 Щодо врахування витрат, які несе нерезидент на утримання Компанії в країні її реєстрації, ДПС рекомендує звернутися до компетентних податкових органів країни податкової реєстрації такої особи.
🔸 Окремої прямої відповіді на питання про можливість щомісячного виставлення Компанією кошторису для переказу коштів з Представництва на Компанію ІПК не містить.
✅ Щодо контрольованості операцій між Представництвом і нерезидентом
🔸 ДПС зазначає, що господарські операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні належать до операцій, які можуть визнаватись контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення.
🔸 ДПС вказує, що визнання господарських операцій контрольованими здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств і за умови, що такі операції можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток.
🔸 Для операцій між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні критерієм контрольованості є перевищення обсягу таких господарських операцій, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, понад 10 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) рік без урахування непрямих податків.
🔸 ДПС зазначає, що якщо здійснена одна господарська операція з нерезидентом, представництвом якого є заявник, і сума такої операції не перевищує 10 мільйонів гривень, така операція не є контрольованою.
🔸 Якщо обсяг таких операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) рік, такі операції є контрольованими.
🔸 ДПС окремо наголошує, що для правильного застосування податкового законодавства необхідно з’ясувати всі суттєві обставини здійснення господарських операцій та детально вивчити первинні документи і регістри бухгалтерського обліку.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52, пп. 14.1.193, пп. 133.2.2, п. 133.3, п. 64.5, абз. перший пп. 134.1.1, п. 136.1, пп. 141.4.1, пп. 141.4.2, пп. 141.4.7, пп. 39.1.4, пп. 39.2.1.1, пп. 39.2.1.4, пп. 39.2.1.7, пп. 39.4.2, ст. 39, п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
🔸 Закон України від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування».
🔸 Закон України від 14.07.2020 р. № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців».
🔸 наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 923/29053.
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua