💬 Джерело
ІПК ДПС від 07.09.2023 № 2865/ІПК/99-00-21-02-02-06
📌 Ситуація із звернення
🔸 Статутний капітал заявника повністю сформований за рахунок внесків трьох учасників: 90 % належить товариству-нерезиденту, по 5 % – двом фізичним особам-резидентам України.
🔸 Учасник-нерезидент планує вийти з товариства.
🔸 Учасник-нерезидент не може надати документи, що підтверджують купівлю-продаж частки у статутному капіталі та її вартість.
🔸 У зв’язку з цим, за твердженням заявника, відсутня можливість правильно розрахувати інвестиційний прибуток учасника-нерезидента.
🤔 Питання платника податків
🔸 Які будуть податкові та законодавчі наслідки, якщо статутом товариства передбачити погашення заборгованості перед учасником протягом 3 років, не залучати незалежного оцінювача для визначення ринкової вартості та встановити суму виплати учаснику меншу за номінал частки, і чи призведе це до збільшення додаткового капіталу?
🔸 Чи є обов’язковим залучення незалежного оцінювача для визначення ринкової вартості частки, та чи можуть учасники самостійно затвердити статутом вартість частки учасника-нерезидента при його виході?
🔸 Чи підлягає оподаткуванню податком на прибуток емісійний дохід, що виник у результаті виходу учасника та виплати частки у сумі, меншій за її номінальну вартість, чи виникає обов’язок збільшувати на суму такого емісійного доходу статутний капітал товариства, а також на які цілі і в які строки товариство може використовувати емісійний дохід?
🔸 Як зазначені операції відображаються у бухгалтерському та податковому обліку?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо оподаткування продажу або іншого відчуження частки нерезидентом
🔸 ДПС зазначає, що прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи-резидента України належить до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо юридична особа-нерезидент здійснює продаж своєї частки у статутному капіталі юридичної особи-резидента України, така операція оподатковується за ставкою 15 %, а податок сплачується покупцем – резидентом України під час такої виплати, якщо інше не передбачено міжнародним договором з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.
🔸 ДПС зазначає, що прибуток від такої операції визначається як позитивна різниця між доходом від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу та документально підтвердженими витратами на його придбання.
🔸 Якщо нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, на вимогу особи, відповідальної за сплату податку, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.
✅ Щодо виплати учаснику-нерезиденту у зв’язку з виходом із товариства
🔸 ДПС зазначає, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника-нерезидента у зв’язку з виходом учасника зі складу господарського товариства або іншою аналогічною операцією між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
🔸 При здійсненні виплати на користь засновника та/або учасника-нерезидента у зв’язку з виходом зі складу господарського товариства базою оподаткування податком на дохід нерезидента є сума, на яку відбулося зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи, у частині, пропорційній частці нерезидента у статутному капіталі юридичної особи.
🔸 Така виплата, за висновком ДПС, підлягає оподаткуванню у порядку, встановленому пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.
✅ Щодо корпоративних та реєстраційних питань
🔸 ДПС наводить норми Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII щодо компетенції загальних зборів учасників, розміру статутного капіталу, можливості його зменшення та співвідношення номінальної вартості часток.
🔸 Також ДПС посилається на Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV у частині подання рішення загальних зборів для державної реєстрації змін щодо розміру статутного капіталу, розмірів часток або складу учасників.
🔸 Окремої прямої відповіді щодо допустимості встановлення у статуті погашення заборгованості перед учасником протягом 3 років, незалучення незалежного оцінювача, самостійного затвердження учасниками вартості частки та наслідків виплати суми, меншої за номінал частки, у фінальній частині ІПК не наведено.
✅ Щодо емісійного доходу, збільшення статутного капіталу та бухгалтерського обліку
🔸 Питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних із капіталом юридичної особи, у тому числі емісійного доходу, ДПС відносить до компетенції Міністерства фінансів України.
🔸 Окремої прямої відповіді щодо того, чи підлягає емісійний дохід оподаткуванню податком на прибуток, чи виникає обов’язок збільшувати на його суму статутний капітал, а також щодо цілей і строків використання емісійного доходу ІПК не містить.
🔸 Окремого висновку щодо порядку відображення зазначених операцій у бухгалтерському обліку у фінальній частині ІПК не наведено, крім віднесення цього питання до компетенції Міністерства фінансів України.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52, пп. 14.1.49 ПКУ, пп. 14.1.90 ПКУ, пп. 19¹.1.28 ПКУ, пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ, пп. 141.4.2 ПКУ
🔸 пункти 3, 5, 12 частини другої ст. 30, частини перша і друга ст. 12, частини перша і друга ст. 19 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
🔸 частина п’ята ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»
🔸 частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua