💬 Джерело
ІПК ДПС від 21.12.2022 № 2288/ІПК/99-00-21-02-02-09
📌 Ситуація із звернення
🔸 Юридична особа – резидент Румунії володіє корпоративними правами юридичної особи – резидента України.
🔸 Частка такого нерезидента у статутному капіталі українського товариства становить 35%.
🔸 Нерезидент планує продати корпоративні права у статутному капіталі українського товариства фізичній особі – резиденту Киргизької Республіки.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи виникає у зв’язку з продажем частки нерезидента у статутному капіталі товариства – резидента України обов’язок зі сплати податку на прибуток підприємств, якщо продаж здійснюється за ціною, що перевищує номінальну вартість частки, за яку вона була придбана, з урахуванням Конвенції між Україною та Румунією?
🔸 Якщо такий обов’язок виникає, хто має сплачувати податок?
🔸 Якщо такий обов’язок виникає, у який строк має бути сплачено податок?
🔸 Якщо такий обов’язок виникає, у якому порядку та на який рахунок має бути сплачено податок?
🔸 Якщо такий обов’язок виникає, у якому розмірі має бути сплачено податок?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо загального правила оподаткування доходу від продажу корпоративних прав
🔸 ДПС зазначає, що прибуток нерезидента від продажу корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України належить до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що такий прибуток підлягає оподаткуванню в порядку, передбаченому пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України.
🔸 ДПС зазначає, що прибуток від такої операції визначається як позитивна різниця між доходом від продажу корпоративних прав та документально підтвердженими витратами нерезидента на їх придбання.
🔸 Якщо нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, на вимогу особи, відповідальної за сплату податку, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.
✅ Щодо особи, відповідальної за сплату податку
🔸 ДПС зазначає, що податковим агентом щодо доходів нерезидента у цій ситуації виступає нерезидент-покупець, який здійснює на користь нерезидента виплату доходу від продажу корпоративних прав резидента України.
🔸 ДПС вказує, що такий нерезидент-покупець зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, корпоративні права якої він придбаває.
🔸 ДПС зазначає, що взяття на облік такого нерезидента здійснюється в порядку, встановленому п. 64.5 ПКУ.
✅ Щодо ставки та моменту сплати податку за ПКУ
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що податок з доходів нерезидента, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, утримується за ставкою 15 відсотків їх суми та за їх рахунок під час такої виплати, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
🔸 Нормативною підставою цього висновку ДПС називає пп. 141.4.2 ПКУ.
✅ Щодо застосування Конвенції з Румунією
🔸 ДПС зазначає, що якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
🔸 ДПС вказує, що оподаткування доходів резидента Румунії від продажу частки у статутному капіталі української компанії у контексті Конвенції регулюється ст. 13 Конвенції як доходи з капіталу.
✅ Щодо випадків, коли дохід може оподатковуватися в Україні за Конвенцією
🔸 ДПС зазначає, що якщо активи української компанії складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в Україні, або з акцій, вартість чи більша частина вартості яких одержується прямо або посередньо від нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи резидента Румунії від відчуження частки підпадають під дію п. 2 ст. 13 Конвенції.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що в такому разі такі доходи оподатковуються в Україні за правилами оподаткування, визначеними відповідними положеннями ПКУ.
✅ Щодо випадків, коли дохід не оподатковується в Україні за Конвенцією
🔸 ДПС зазначає, що доходи резидента Румунії від відчуження часток у статутному капіталі резидента України, інших, ніж ті, що визначені у п. 2 ст. 13 Конвенції, відповідно до п. 5 ст. 13 Конвенції підлягають оподаткуванню у країні резиденції особи, яка відчужує такі частки, тобто у Румунії.
🔸 ДПС вказує, що у такому випадку такі доходи звільняються від оподаткування в Україні.
✅ Щодо строку сплати, порядку сплати та рахунку сплати
🔸 Окремої прямої відповіді щодо конкретного строку сплати податку у фінальній частині ІПК не наведено, крім посилання на правило про сплату під час виплати доходу.
🔸 ІПК не містить окремої прямої відповіді щодо конкретного рахунку для сплати податку.
🔸 ІПК містить загальне посилання на порядок взяття нерезидента-покупця на облік у контролюючому органі, але не містить окремої прямої відповіді щодо детального порядку сплати податку.
📚 Норми, на які посилається ДПС
🔸 ст. 52, ст. 3, п. 64.5, пп. 14.1.90, п. 141.4, пп. «е» пп. 141.4.1, пп. 141.4.2, пп. 141.4.11 ПКУ
🔸 ст. 1, ст. 2, п. 1 ст. 3, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 2 ст. 6, ст. 13, п. 1 ст. 13, п. 2 ст. 13, п. 5 ст. 13 Конвенції між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу, ратифікованої Законом України від 21.10.1997 № 586/97-ВР
❗️ Застереження від команди First Pro Tax
👉 Зауважуємо, що ІПК є важливою для розуміння позиції податкового органу та практики тлумачення законодавства ДПС.
👉 Проте це не означає, що викладені в ній висновки є абсолютно правильними, безспірними або такими, що завжди відповідають інтересам платника податків.
🔎 Кожна конкретна ситуація потребує окремого аналізу її фактичних обставин, документального оформлення та норм законодавства.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua