💬 Джерело: ІПК ДПС від 03.03.2026 № 1223/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 У період дії воєнного / надзвичайного стану Товариство на умовах FCA відвантажило нерезиденту товар (передало перевізнику) для його вивезення за межі митної території України в режимі експортного забезпечення (РЕЗ).
🔸 За умовами контракту з моменту передачі товару перевізнику всі ризики випадкової загибелі або пошкодження товару перейшли до покупця.
🔸 Право власності на товар переходить до покупця у момент поставки за умови здійснення 100% оплати.
🔸 Товар було доставлено перевізником у морський порт для подальшого експорту.
🔸 Товариство оформило відповідну митну декларацію та склало і зареєструвало в ЄРПН податкову накладну за нульовою ставкою ПДВ.
🔸 Фактичне вивезення товару за межі митної території України не відбулося, оскільки під час перебування в порту товар був втрачений (знищений) внаслідок ракетного удару, що підтверджується відповідними документами.
🔸 При цьому Товариство окремо розглядає два випадки:
▪️ право власності на товар перейшло від постачальника до покупця при його передачі перевізнику, а саме до моменту втрати (знищення) товару;
▪️ право власності на товар не перейшло до покупця через відсутність 100% оплати.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 порядку визнання доходів та витрат, формування фінансового результату до оподаткування та податкових наслідків з податку на прибуток;
🔸 необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку зі знищенням (втратою) товару;
🔸 права на застосування нульової ставки ПДВ;
🔸 права на формування податкового кредиту по придбаних з ПДВ товарах (сировині тощо), використаних для виробництва знищеного товару, а також права на включення цих сум до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ;
🔸 необхідності анулювання митної декларації та коригування складених податкових накладних.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Якщо за контрактом право власності на товар за експортною операцією перейшло від постачальника (резидента) до покупця (нерезидента) з передачею йому всіх ризиків і вигід, пов’язаних з правом власності на товар, то у постачальника залежно від статусу покупця (нерезидента) можуть виникати різниці для коригування фінансового результату до оподаткування згідно з:
🔸 пп. 140.5.2 ПКУ, якщо операція підпадає під контроль трансфертного ціноутворення; або
🔸 пп. 140.5.5-1 ПКУ.

✅ Якщо право власності на товар покупцю не перейшло (зокрема, через відсутність 100% оплати), продавець має дотримуватись вимог стосовно порядку списання знищеного товару, передбачених правилами бухгалтерського обліку.

✅ У ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування при списанні знищеного товару. У платника податку на прибуток такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

✅ Сертифікат Торгово-промислової палати України підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

✅ Якщо у межах такої операції відбулась передача права власності на товар від постачальника покупцю, але товар не був вивезений за межі митної території України, тоді ця операція є операцією з постачання товарів на митній території України, яка оподатковується ПДВ за відповідною ставкою, встановленою для таких операцій.

✅ У такому випадку постачальник зобов’язаний:
🔸 нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ;
🔸 скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

✅ У цій ситуації такі податкові зобов’язання мають бути нараховані на дату зміни умов поставки товару (з вивезення товарів за межі митної території України на постачання на митній території України).

✅ Дані такої операції відображаються у відповідних рядках декларації з ПДВ залежно від ставки податку.

✅ Оскільки у вказаній ситуації втрачений (знищений) товар використано постачальником в оподатковуваних ПДВ операціях, норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються.

✅ Якщо на момент втрати (знищення) товар був переданий перевізнику, але за даними бухгалтерського обліку належав постачальнику (тобто право власності на товар покупцю не перейшло), то згідно з п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.

✅ При списанні таких знищених (втрачених) товарів у постачальника не виникає обов’язку щодо нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

✅ Для цілей застосування п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору) підтверджує сертифікат Торгово-промислової палати України.

✅ Оскільки у такому випадку фактичне вивезення товарів за межі митної території України не відбулося, нульова ставка ПДВ до такої операції не застосовується.

✅ Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів / послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН, за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів / послуг.

✅ Водночас платник податку не має права включати до розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту при придбанні товарів, що у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану.

✅ Такі суми ПДВ зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення.

✅ Підстави для коригування показників податкової накладної, яка складена за операціями з експорту окремих видів товарів у режимі РЕЗ, визначені пп. 97.4 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

✅ Якщо протягом 30 календарних днів з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, яка складена за операцією з експорту окремих видів товарів, митна декларація на такі товари не оформлена, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua